Сверщик

Янгол на плечі

Дівчина з розпущеним волоссям
Дивиться на світло уночі.
Проросла журба її колоссям.
Янгол на її сидить плечі.

Що робить, коли кохання вмерло?
Де поради й захисту шукать?
Як збудити серце, що завмерло?
Стихлу душу чим розхвилювать?

Тільки янгол в її душу світить.
Тільки він шепоче про нове:
– Вербо, підніми до сонця віти,
За тобою чисте серце мре,

Легінь, що прокинувся від смутку,
Хоче знов кохання і тепла.
Кличе він додому незабудку,
Що травою в полі проросла.

Подобається

#11381 в Любовні романи
#2571 в Жіночий роман

Відредаговано: 11.07.2019