Коли прийшла пора косити,
Як починаються жнива,
Ми йдем збирати в поле жито,
Бо йде гаряча та пора,.
Коли забудеш дома втому,
Візьмеш ти косу і серпа
І посмієшся в очі тому,
Хто у тіні собі дріма.
Бо час прийшов зробити справу,
Лиш ледарі тікають в тінь.
А добру матимеш ти славу,
Коли зборов свій страх і лінь.
У полі кожного побачиш,
Мов немовля у день родин:
Один сидить на межі плаче,
А інший хліб нажав. Спочин
Твої робочі чисті руки
Тоді лиш матимуть, мій брат,
Коли через зусилля й муки
Збереш зерно, як той набат.