Сверщик

Стежка

В`ється в полі тиха стежка,
Мов пером писали.
В ній життя твого мережка,
То для тебе клали.

Ти ступи на неї, сину,
Все залиш удома.
Лиш води візьми краплину
І забудь про втому.

Будеш йти крізь сніг та грози,
Крізь літа лихії.
Як не згинеш від морозу,
То розквітнуть мрії.

Злет у вирій починаєш
Із малої стежки.
У життя лежить дорога
З ниточки-мережки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше