В`ється в полі тиха стежка,
Мов пером писали.
В ній життя твого мережка,
То для тебе клали.
Ти ступи на неї, сину,
Все залиш удома.
Лиш води візьми краплину
І забудь про втому.
Будеш йти крізь сніг та грози,
Крізь літа лихії.
Як не згинеш від морозу,
То розквітнуть мрії.
Злет у вирій починаєш
Із малої стежки.
У життя лежить дорога
З ниточки-мережки.