В обійми ліг зеленотрав'я
Ярило обрієм зірок.
Берізка тане у оправі
Медоворосяних бруньок.
Верба милує арфу долі
У тиховодий рай дзеркал.
Хвилює ластівка в роздоллі
Зенітів вигрітий хорал.
Садок бузково вибухає,
Іскриться співами гілля.
Пахучорунно загортає
Жарини у любов рілля.
Рожево-білий щастя вельон
Пала на яблуньці стрункій.
Бурштинно-злотим праці хмелем
Рясний бджоли чаклує рій.
Гойдає гребля каченяток,
Ставок витрушує гусей.
Струмочок живить синій взяток
Й тече в ліричний льон очей.
Небесний бубон пісню грає,
Йому барвінок ноти дав.
На м'яті медом закипає
Ярила магми божий сплав.
Кошлаті велетні-опришки
Гупочуть різьблений гопак.
Смарагди-зілля, мов із діжки,
Узорить на поля ріпак.
Сміються жменьками сережок
Кущі порічок між хаток.
І алича, кульбаба-вежа,
Фарбує писанки жовток.
Лозова люлечка квітчаста,
Розмай джерел, лазур Дніпра.
Віночку мова зозуляста,
Квітковосріблена пора.
Весна загусла в сіножаті,
Човнами-хмарами блука,
Спадає у річки лататтям,
Священно-зоряна, дзвінка.