Пролог

Літній теплий вечір. Хлопець йшов через ліс, спостерігаючи за тим, як вирує життя навколо. Така спокійна атмосфера не могла не порадувати.

Зупинившись біля ставка, хлопець присів на каміння і, вдихнув повні легені повітря, подивився на небо. Серед білих хмаринок, що повільно пересувались по небу, він помітив неймовірну, чарівну істоту, яка швидко та хаотично пересувалась по небу. Намагаючись розгледіти цю чарівну істоту, він випадково наступив на гілку, чим привернув увагу істоти в небі.

- Що?

Посеред польоту зупинившись, вона подивилась вниз, і через це втратила з поля зору свого переслідувача. Той, зачекав зручної миті, пролетів повз неї і не даючи навіть зрозуміти, що трапилось, швидко скрився. Дівчина тримаючись за поранене плече, відчула пекучу біль в області спини, втратила рівновагу, і впала прямо в ставок.

Хлопець намагався допомогти цій істоті, як тільки вона потрапила у воду. Через силу витягнув її на берег, він придивився і побачив перед собою дівчину, яку колись бачив в дитинстві біля будинку.

Сподіваюсь, що мені це все наснилось. Бо якщо ні, то я схоже з глузду з'їхав. - подумав про себе хлопець, дивлячись на дівчину. Вона лежала не притомна, а хлопець весь цей час намагався зрозуміти, що взагалі відбувається. Оце так чудеса. Ніколи не думав, що побачу в своєму сірому світі такі яскраві кольори. Він був не в змозі відвести від неї погляд.

Її одяг поступово почав перетворюватись в так званий кокон. Срібний костюм, який обрамлений смарагдом і по боках металевими пластинами, почав сяяти червоним, а її біле, з декількома рожевими пасмами волосся, поступово покрилося алмазним пилом. Як тільки чари розвіялись, а одяг дівчини змінився на повсякденний, вона відкрила очі і, швидко піднявшись, не помічаючи нічого навколо, поспішила покинути це місце. Тільки-но вона почала відходити, як хлопець гукнув:

- Зачекай!

Скільки хлопець її не гукав, вона його не чула. Продовжуючи йти по завчасно підготовленому маршруту, вона намагалась швидко дістатись свого дому, щоб спокійно загоїти рани. В той момент дівчина навіть не здогадувалась, що випадковий свідок її "сімейних" перемовин, порушить всі плани і виведе з "трансу", тим саме знизить можливість зашити рани вчасно.

- Не роби вигляд, що ти мене не чуєш!

Торкнувшись плеча дівчини, він звернув увагу на себе. В цю же мить її очі змінили колір, а замість туману, вона побачила чіткий пейзаж. Зрозумів, що відбувається, вона швидко прикрила рану рукою, а біль, що різко пройшовся по спині, вона спробувала стримати. Не маючи можливості змінити облік, вона розвернулася і криво посміхнулась. Намагаючись багато не розмовляти і не вигадав нічого краще, просто подякувала. Після цього, нічого не чекаючи, і все ще тримаючи рану рукою, побігла глибше в серце лісу. Хлопець дивився їй у слід і в його голові крутилась лише одна думка: Чи вдасться мені колись зустріти тебе знову?

Вже будучи достатньо далеко від "свідка", дівчина зупинилася і спершись спиною о стовбур дерева, перевела дух. Спроба перевтілитись закінчилась провалом, тому вона спробувала ще раз ввести своє тіло в транс, щоб дістатись дому без пригод і вже там спокійно обробити рани. І коли їй це вдалося, вона хутчіш поспішила вибратись з лісу.