У вузькому тамбурі багатоповерхівки стояв електронний лічильник із механічною шкалою. Цифри повільно змінювалися у маленькому віконці, відбиваючи спокійні показники.
П’ятнадцятирічний Андрій почув від друзів, що сильний магніт нібито може «уповільнити» лічильник. Мама ще раніше попереджала його:
— Андрію, не чіпай лічильник! Це небезпечно і незаконно!
Але хлопець не послухався. Через вузьку верхню щілину він просунув сильний магніт. Той вислизнув із пальців і з глухим клацанням прилип до корпусу. Цифри на лічильнику миттєво зупинилися.
— О ні… — прошепотів Андрій, тремтячи, намагаючись витягти магніт.
Мама почула шум і миттєво влетіла в тамбур. Її голос вибухнув на весь поверх:
— ТИ ЩО НАРОБИВ?! Я ТЕБЕ ПОПЕРЕДЖАЛА! Я Ж КАЗАЛА — НЕ ЛІЗЬ ТУДИ!
Андрій смикав магніт, але він тримався як приручений. Метал дзвеніє, лічильник трясеться, цифри залишаються нерухомими.
— ШВИДКО, ВИТЯГАЙ ЙОГО! — кричала мама, розмахуючи руками, топаючи ногами. — Ти що, зовсім не слухаєш?! Через тебе тепер… Через тебе!
— Я не можу! — пробурмотів Андрій, руки тремтіли.
Сусіди почали визирати з дверей, шепіт і крики розносилися коридором.
Раптом гучний стук у двері тамбура:
— ПЕРЕВІРКА ПРИЛАДІВ ОБЛІКУ! ВІДЧИНЯЙТЕ!
Мама обернулася до сина, голос піднявся до крику:
— Чуєш?! ШВИДКО! Витягни цей магніт, інакше…
Андрій смикав сильніше, магніт не піддавався. Метал дзвенів, лічильник трясся, цифри залишалися нерухомими.
Перевіряючі увійшли і одразу побачили причину хаосу: магніт, що прилип до корпусу, і зупинений лічильник.
— Це втручання в роботу приладу обліку, — суворо сказав один. — Складаємо акт.
Мама вибухнула ще сильніше, крик лунав на весь під’їзд:
— ВИ БАЧИТЕ?! ЦЕ ДИТИНА! Я ТЕБЕ ПОПЕРЕДЖАЛА! Я Ж КАЗАЛА! ТИ НЕ ДУМАВ! ТИ НЕ СЛУХАВ! ТЕПЕР — ШТРАФ, ПЕРЕРАХУНОК, ПРОБЛЕМИ!
— Відповідальність несе власник квартири, — спокійно відповів працівник.
— Та він просто хотів перевірити! — кричала мама, майже плачучи від злості. — Я Ж ТЕБЕ ПОПЕРЕДЖАЛА СТО РАЗІВ! ВИ БАЧИТЕ, ЩО СТАЛОСЯ?!
Мама обернулася до Андрія:
— ТИ РОЗУМІЄШ, ЩО ТИ ЗРОБИВ?! ЛІЧИЛЬНИК ЗУПИНИВСЯ, І ТЕПЕР МИ ПЛАТИМО БІЛЬШЕ! І ЩЕ СОРOM ПЕРЕД УСІМА! Я Ж ТЕБЕ ПОПЕРЕДЖАЛА!!!
Андрій стояв блідий, руки тремтіли, очі наповнилися слізьми.
Магніт довелося витягати інструментами. Кожен рух відлунював дзвоном металу. Лічильник почав рахувати знову. Працівники оформили акт. Мама підписувала документи, не перестаючи кричати:
— ТИ ЧУЄШ?! Я Ж ТЕБЕ ПОПЕРЕДЖАЛА! І ЩО З ЦЬОГО ВИЙШЛО?!
Сусіди стояли на порозі, не відводячи очей, шепотіли один одному.
Для Андрія цей день став уроком на все життя: одне необдумане рішення — і хаос, скандал, страх і серйозні наслідки гарантовані.