1

Я ніколи навіть й подумати не зміг би, що в своєму житті доведеться виконати роль «весільної свахи». Якось раніше не відчував у себе потягу до такої чудернацької, як для чоловіка, справи. Займатися поєднанням двох доль було не моїм, для цього я не мав ні відповідного хисту, ні вільного часу, ні елементарного бажання. Більше того, свій власний шлюб, я, в далекому минулому, не зміг вберегти від банальної навали побутових клопотів, проблем та негараздів.

Однак всі ці мої небажання і відмовки були легко подолані наполегливістю і впертістю невгамовної Ляни. Хитрюга давно вже вивчила мій характер і слабкі місця в ньому, тож тепер безсовісно цим користується, частенько і завиграшки добиваючись свого. Ви запитаєте, хто така Ляна і яке місце вона займає в моєму сьогоденні? Відровім, що це окрема і вельми цікава історія, з якої, для повного розуміння, напевне і варто розпочати цю оповідку.

Сам я нетутешній, родом з невеличкого села на поліссі. Там народився, зростав, закінчив школу й почав своє доросле життя. Після служби в армії одружився. Незабаром з’явилися діти. На жаль забезпечити сім’ю було вкрай важко. Довелось їхати закордон на заробітки. Тривала розлука зробила свою «чорну» справу. З кожним приїздом додому я бачив як мої рідні все більше й більше віддаляються від мене. Дружина стала якась черства та холодна. Діти перестали сприймати мене як свого рідного батька. Для них я став чужим дядьком котрий час від часу приїздить з всякими гостинцями та дорогими подарунками.

Закінчилось все це цілком передбачувано. Моя дружина втомившись від самотності з часом знайшла мені заміну і завела собі коханця. Розумів що молодій жінці елементарно не вистачало звичайного чоловічого тепла, ніжності і ласки. А я весь час був в роз’їздах, весь час на заробітках, весь час вдалині. Тож і не дивно, що вона спокусилася на іншого і йому віддала свою любов та пристрасть. Ось так в один прекрасний день я несподівано дізнався що втратив все що мав. Дружина кохала іншого. Для дітей я став сторонньою людиною.

Робити в рідному селі мені вже було нічого, а їхати за кордон на заробітки не мало ніякого сенсу. Деякий час провештався без діла, поки один приятель не запропонував увійти в долю й облаштувати невеличкий пансіон в Карпатах. Він викупив занедбане приміщення, а я своїми силами зробив ремонт і все облаштував. Відтоді став повноправним горянином і співвласником туристичного бізнесу.

Саме тут, в горах відбулася наша перша зустріч з Уляною, яку тепер лагідно зову – Ляна. Вона була дружиною одного з моїх далеких родичів. До цього моменту ми ніколи не виділися, та деякий час переписувалися в Інтернеті. Саме під час цього віртуального спілкування я й зробив рекламу своєму пансіоні. Однієї жовтневої днини жінка спокусилася на мої вихваляння місцевими краєвидами і приїхала на короткий відпочинок зі своєю донькою-підлітком.

Так я вперше побачив Уляну, середнього зросту, тендітну й миловидну жіночку. І досі чудово пам’ятаю цю чорну блузу з квадратним декольте на ній, такого ж кольору коротку спідничку, рожевий шарфик накинутий на шию, чоботи ледь не по коліна на високих шпильках. Коротке русяве волосся куйовдив легкий ранковий вітерець, в руках родичка тримала шкіряну курточку, очі жінки закривали великі затемнені окуляри.

Зважаючи на осінню пору відпочивальників у моєму пансіоні не було, тож весь вільний час я міг присвятити несподіваній гості. Вже першого ж вечора, сидячи під зоряним карпатським небом і смакуючи саморобним смородиновим вином ми розговорилися. Бесіда вийшла настільки довірливою, що жінка якось само собою, посвятила мене у всі перипетії свого особистого життя.

Вона навчалася в престижному столичному університеті, після закінчення якого влаштувалася працювати в солідну закордонну фірму. Там і познайомилася з моїм сільським родичем, у якого закохалася з першого погляду. Молода була, наївна, дурна. Довірливо сприйняла всі його слова, обіцянки й клятви за чисту правду.

Незчулася як сталося те що сталося. Уляна завагітніла. Довелося іти під вінець. Та тоді дівчина була надзвичайно рада цьому. Літала на сьомому небі від щастя. Вважала свого судженого найкращим чоловіком у світі навіть не здогадуючись який він насправді. Звісно помилялась. Її суджений був далекий від ідеалу. В повсякденному житті він виявився черствою, холодною й егоїстичною людиною.

Їхнє сімейне життя з самого початку складувалося зовсім не так як це було в дівчачих мріях та фантазій. Ніякої романтики, почуттів та пристрасті. Тільки нескінченні суперечки, конфлікти й сварки. Масла в вогонь доливало й те що чоловік Уляни був великим ледацюгою й гультяєм. Поки вона освоювала хитромудрі ази першого материнства він нерозважливо розважався і байдикував.

Попиваючи хмільне вино жінка зізналася, що тоді була закохана в свого чоловіка по самі вуха й була готова пробачити йому будь-які вибрики й дурощі. Готова була змиритися з багатьма недоліками і вчинками. Окрім одного – зради. А він зрадив її. Підло. Підступно. Безсердечно. Цього вона вже пробачити йому не змогла. Вони розлучилися. З тих пір вона живе одна з донькою й про інших чоловіків навіть й не думає.

Ця щира, відверта розмова, тихим осіннім вечором, стала тим кресалом, що запалило іскру романтичних почуттів між нами. Вже наступного вечора я запросив гостю в найкращу кнайпу нашого містечка. Там, під час повільного ліричного танцю я не стримався й поцілував жінку. Ніколи не був настирливим чи нахабним, а тоді чомусь не стримався та сповна відчув смак її вуст. На мій чималий подив Уляна не обурилася моїм вчинком, не насварила, і нічим не дорікнула. Навпаки, відповіла мені взаємністю і цю ніч ми провели в палких обіймах і жарких поцілунках.