Сваха під прикриттям

Розділ 40. Четвертий день

Четвертий день

Василина влетіла до кімнати, розмахуючи руками так, що кришталева куля мало не вислизнула із пальців:

— ГЕЛЯ! Ти це бачила?!

Я вже звикла до її криків, але цього разу все ж відступила.

На столі лежали, немов залишені після карнавального ярмарку:

  • кілька кришталевих сфер різного діаметра,
  • підзорна труба, яка блискала латунню,
  • мішки з різними сортами кави, включно з рідкісними,
  • свічки із символами зоряних сузір’їв,
  • величезна книга з астрологічними таблицями та примітками на полях.

— Він що, скуповував увесь магазин передбачень?! — вигукнула Василина, ледь не падаючи навколішки.

— Схоже, — сказала я, ледь стримуючи сміх.

Василина опустилася на підлогу й почала ретельно розкладати сфери за алфавітом і розміром, а Боб обережно підняв мішок із кавою:

— Ем… може, варто просто сказати «дякую»?

— «Дякую»? — заверещала Василина. — «Дякую»?! Та він нам мішки кави прислав!

— Ем… тоді, може, варто сказати велике дякую?

Я закрила обличчя долонями, відчуваючи дивне змішання сміху й розпачу.

— Він же не зупиниться, — прошепотіла я, починаючи щось підозрювати.

Василина розкладала кристали, Боб рахував каву, а я подумала: “Якщо це залицяння — то найорганізованіше у світі”.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше