розділ 25. Рейдерське захоплення Пекла та розширення ринків збуту

Ранок перед фіналом почався не з кави або чаю, а з екстреного випуску пекельних новин. На всіх голографічних екранах Острова Кохання транслювали безпрецедентну подію: під вікнами Головного Управління Системи вирував багатотисячний мітинг.

Натовп розлючених грішників, дрібних демонів та зубожілих упирів розмахував транспарантами, на яких кривавими літерами палало: «Іпотека на склепи — це рабство!», «Зупинимо ОСББ-монополії!», «Архітектора — у відставку!». Ціни на нерухомість у Пеклі пробили стелю, і народ-сутності вимагали крові.

Я пила свій чай і з професійним цинізмом спостерігала за трансляцією.
— Дешева проплачена масовка, — констатувала я, вказуючи стаканчиком на екран. — Подивися на їхні плакати. Єдиний корпоративний шрифт, однаковий розмір древка. Це не схоже на стихійний бунт, Костю, більш ймовірно, що це організована піар-кампанія.

Костянтин, який стояв поруч, невідривно дивився на екрани. З-під маски Чорного Лева вирвалося глухе гарчання.
— Я знищу того, хто отримав доступ до мого стабілізаційного фонду, — його баритон вібрував від ледь стримуваної люті. — Моя система безпеки...

— Твою систему безпеки щойно зламав чувак у малиновому піджаку, — перебила я, вказуючи на кут екрана, куди випадково навелася камера. Там, у тіні за колоною, стояв Савелій і швидко, наче злодюжка на вокзалі, роздавав системні монети "лідерам" профспілок.

Але розібратися з цим ми не встигли. Пролунала сирена, і ведучий матеріалізувався прямо перед нами, сяючи ширшою, ніж зазвичай, маніякальною посмішкою.

— Фінал, мої невтомні будівельники! — заволав він у мікрофон-череп. — Останнє випробування! Конкурс «Єдиний крок до мрії»! На вершині Тіньової Гори лежать ключі від елітного склепу! Але дістатися туди Ви зможете лише працюючи як єдиний механізм!

Асистенти швидко підбігли до нас і намертво зв'язали мою праву ногу з лівою ногою Костянтина магічним вольфрамовим тросом. Те ж саме зробили з Капібарою та Шакалом, а також із Лисицею та Грізлі.Єнот із Відьмою вже знову билися, намагаючись задушити одне одного цим самим тросом.

— На старт! Увага! Руш! — закричав Сава.

Для більшості пар це перетворилося на катастрофу. Лисиця одразу впала обличчям у багнюку, бо Грізлі рвонув уперед, як бульдозер. Шакал намагався нести Капібару на руках, але зв'язані ноги плуталися, і вони просто котилися вгору по схилу клубком.

Але ми з Костянтином були ідеальним корпоративним механізмом.
— Лівою. Правою. Тримай ритм, Пандо, — командував він.
— Синхронізація активів, Леве. Не відставай, — відповідала я.

Ми обійшли всіх конкурентів на перших же ста метрах, рухаючись вгору з вивіреною, майже машинною точністю. Я відчувала кожен рух його м'язів, він ідеально підлаштовувався під мій крок. Ми залишили камери та інших учасників далеко позаду, ввійшовши в густий, непроглядний туман біля самої вершини.

І тут простір навколо нас різко спотворився.

Туман розсіявся, і ми опинилися в центрі глухого магічного купола. Прямо перед нами в повітрі висіла величезна голограма Савелія. Він більше не посміхався тією дешевою телевізійною посмішкою. Його обличчя світилося торжеством абсолютного переможця.

— Який ідеальний темп! Яка командна робота! — заплескав у долоні Сава. — Але, на жаль, Ваш контракт щойно анульовано.

Костянтин різко підняв руку, намагаючись викликати системний код, щоб розірвати купол, але магія не спрацювала. Архітектор похитнувся, його біле волосся розсипалося по плечах, коли маска Лева з гуркотом впала на землю. Система відкидала свого творця і мене разом з ним.

— Навіть не намагайся, колишній босе, — знущально розсміявся Савелій. — Поки ти грався в любовні реаліті-шоу і місив бетон із цією NPC, я провів блискуче рейдерське захоплення. Народ вимагає доступного житла і хліба з видовищами! Відставка Архітектора ухвалена радою директорів Пекла одноголосно. Я — новий Архітектор. А Ви двоє — звільнені.

— Ти просто телевізійний паразит, Саво, — я виступила вперед, затуляючи собою Костянтина, який все ще намагався відновити зв'язок із системою. — Твій рейтинг обвалиться через тиждень без мого антикризового управління.

— О, Анно, Ваш корпоративний цинізм я буду згадувати з теплотою, — реготнув ведучий. — Але Пеклу потрібен шоумен, а не СЕО. Прощавайте, голубки. Насолоджуйтесь пенсією... десь дуже далеко від мого ефіру.

Голограма Савелія клацнула пальцями. Під нашими ногами розверзлася гігантська червона вирва. Я встигла лише міцно вхопити Костянтина за руку, перш ніж нас засмоктало у вируючий портал простору і часу.

На екранах Острова Кохання трансляція відновилася. Савелій стояв на вершині гори, скорботно витираючи суху сльозу хустинкою.
— Шановні глядачі! Яка трагедія! Наші лідери, Панда і Лев, не витримали психологічного тиску і добровільно покинули шоу, зірвавши свої бейджі! Вони дискваліфіковані!

Камери різко перевелися на Шакала, який щойно затягнув Капібару на вершину. Психопат радісно сплітав вінок із чиїхось свіжих кишок, щоб одягнути його на голову своїй просвітленій богині.
— Ми стабілізували енергію вершини! — завивав маніяк.
— Ти мій маленький лотос, — лагідно муркотіла Капібара, приймаючи кривавий вінок.

— І в нас є переможці! — заволав Сава, сідаючи в крісло, яке до болю нагадувало трон Архітектора. — Капібара і Шакал забирають елітний склеп!
✨✨✨✨
Удар об землю вибив із мене повітря.