Сузір'я Великої Ведмедиці

Пролог

Як би не хотілося – до зірок не дотягнешся, їх ніколи не наздоженеш. Все, що ми можемо – це дивитися на їхню красу, і то не тоді, коли заманеться, а лише вночі, коли небо чисте та готове показати свої скарби. Інколи я помічаю блиск зірок в очах інших, і коли це справді трапляється, я починаю вірити, що вони не так вже й далеко від нас. Інколи, досить рідко, але таке трапляється – наше життя освічує власна зірка, але частіше її сяйво ти носиш у собі.

Єва Голота

Подобається

#4099 в Сучасна проза
#10732 в Любовні романи
#4207 в Сучасний любовний роман

У тексті є: загадки минулого, кохання, непроста доля

Відредаговано: 17.06.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись