Розділ 3

Розділ 3

Політ добігав кінця. Важкий транспортник «Чортория» вже готувався до стикування з орбітальною станцією. Гертруда сиділа у своєму кріслі і задоволено переглядала змонтований матеріал.

Її план саботажу вдався на всі сто! На відео капітан Брамс виглядав максимально похмурим. Він монотонно жував свій сірий гумовий пайок і нудним голосом щось розповідав короткими рубаними реченнями. Та жодна нормальна жінка такого не витримає! Гертруда хитро посміхнулася. Після того випадку у трюмі вона остаточно зрозуміла, що цього надійного гіганта вона нікому не віддасть.

— Увага! Плановий перезапуск гравітаційних компенсаторів перед стикуванням. Тримайтеся за поручні, — сухо пролунав голос бортового комп'ютера.

Але Гертруда, заглиблена у свої переможні думки, пропустила це попередження повз вуха. Вона саме підвелася з крісла, щоб підійти до пульту управління транспортником і повідомити капітану Брамсу, що рекламна кампанія чисто випадково провалилася, що, на жаль, вона не впоралася з завданням, але в неї є інша пропозиція...

Раптом щось гучно клацнуло і гудіння гравітаційних генераторів  раптово стихло. Гертруда саме робила крок і за інерцією відштовхнулася від підлоги. Її тіло повністю втратило вагу, коли наступила невагомість, і плавно полетіло вгору, прямісінько до металевих труб на стелі. А разом із цим її спідниця легко і пікантно злетіла догори, підхоплена потоком повітря з вентиляції.

Ноги оголилися набагато вище будь-яких пристойних меж, і капітан Брамс міг тепер споглядати її мереживні трусики та акуратний задок. Дівчина перелякано скрикнула і почала безпорадно махати руками в невагомості. Вона намагалася одночасно і спідницю на місце повернути, і за щось вхопитися.

Але раптом її хаотичний політ різко зупинився, бо трохи помилувавшись приємною чоловічому оку картиною, Брамс неохоче ступив крок до літаючої Гертруди, адже його важкі магнітні черевики якраз не дали йому злетіти, надійно тримаючи на ногах. Чоловік простягнув свою величезну руку, впевнено схопив голу ногу Гертруди трохи вище кісточки і потягнув до себе.

Трясця, увесь цей час капітан Брамс дуже зацікавлено дивився Гертруді під спідницю, яка все не хотіла опускатися і кружляла навколо дівчини у невагомості. У блакитних очах Брамса не було жодної насмішки, а лише абсолютно щирий і природний чоловічий інтерес.

Одним обережним рухом Брамс притягнув дівчину на себе, до своїх рельєфних грудей, і Гертруда рефлекторно вхопилася руками за його широкі плечі.

Тут компенсатори раптово увімкнулися й тихо загуділи. Вага різко повернулася, дівчина твердо стала на ноги, а спідниця слухняно впала на місце, але Брамс не відпускав Гертруду. Його великі руки міцно обвили її талію, надійно утримуючи дівчину на ногах.

— Вектор тяги нестабільний, — промовив він, дивлячись прямо їй в очі, і в його погляді раптом майнули веселі й теплі іскорки. — Тримайся за мене.

Гертруда замилувалася чоловіком, який знову не дав їй упасти. І тут всі її професійні бар'єри впали остаточно.

— Брамсе, — почала вона. — Я повинна тобі зізнатися, що зіпсувала твою рекламну анкету. Змонтувала відео так, щоб ти здавався всім жінкам найнуднішим сухарем у галактиці. Жодна кандидатка тобі тепер не світить. Ти не зможеш знайти собі наречену. Вибач. 

Капітан Брамс здивовано гмикнув, але його руки на Гертрудиній талії навіть не ворухнулися.

— Навіщо? Контракт передбачав інше, — спокійно зауважив він. 

— Тому що я не віддам тебе нікому! — випалила Гертруда. — Бо ти самій мені потрібен... е-е-е... вдома! Отакий неймовірно суворий і зі своїми сірими пайками. Але пайки — то хай уже. Я тобі борщі варитиму. Я вмію. 

Брамс мовчав кілька секунд. Його обличчя залишалося спокійним, але губи раптом здригнулися в щирій посмішці, яка неймовірно йому личила і робила його обличчя дуже привабливим.

— Раціональне рішення, — просто відповів він. — Зміна курсу схвалена. Борщ я люблю.

І більше не сказав жодного слова. Замість довгих розмов він просто нахилився і впевнено поцілував Гертруду, тому що звик діяти, а не базікати.

Отак суворий Брамс знайшов собі наречену.