Розділ 2

Розділ 2

Потужні двигуни «Чорториї» загуділи, стартуючи і виводячи важкий транспортник на орбіту. Гертруді забило подих, і тепер здавалося, ніби на її груди несподівано поклали бетонну плиту, яка заважала зробити бодай один нормальний вдих.

Перевантаження у три одиниці миттєво перетворило її тіло на непідйомну колоду, дихати стало справді катастрофічно важко, а її сукня раптом здалася тісною, як середньовічний корсет, та й шия відмовлялася тримати голову прямо. Втиснута перевантаженням у крісло, дівчина ледве змогла скосити очі вбік, щоб подивитися на капітана.

Брамс сидів у своєму капітанському кріслі абсолютно розслаблено. Його масивне тіло, здавалося, взагалі не помічало потроєної ваги. Величезні його руки впевнено лежали на механічних важелях ручного управління, і коли треба було їх перемикати, то Брамс долав їхній опір завиграшки.

— Дихай не грудьми, а животом, — прогудів він в унісон натужному гудінню корабля, навіть не повертаючи голови до Гертруди і пильно стежачи за показниками. — Маса множиться на прискорення. Фізику не обдуриш. Твої шістдесят кілограмів зараз важать майже двісті. Терпи.

Гертруда скипіла. Хотіла обуритися, що важить п'ятдесят вісім кілограмів, а не шістдесят, і як він може таке говорити, але змогла лише тихенько пискнути, намагаючись вдихнути трохи повітря.

Коли корабель нарешті вирвався з гравітаційного поля планети і вийшов на стабільний курс, компенсатори вирівняли тяжіння до комфортної земної одиниці. Дівчина з полегшенням відстебнула паски, відчуваючи, як до тіла повертається звична легкість. Вона вирішила не гаяти часу і одразу почати зйомки суворого професіонала у вантажному трюмі.

Вони спустились у величезне і тьмяно освітлене приміщення, де рядами стояли велетенські контейнери з рудою. Гертруда активувала свого літаючого дрона-оператора і почала виставляти кадр, зовсім забувши про застереження щодо техніки безпеки.

— Пане Брамсе, станьте біля цього контейнера, покладіть на нього руку і просто дивіться в камеру, — бадьоро командувала вона, відходячи назад, щоб перевірити композицію.

Захопившись процесом, Гертруда зробила ще кілька необережних кроків назад і заступила за обмежувальну жовту лінію. І треба ж було такому статися, що, саме в цей момент автоматична система переміщення вантажів активувалася! Магнітні рейки тихо загуділи, і один із контейнерів плавно посунувся по них прямо на дівчину.

Контейнер не мав тертя об підлогу, він ніби плив у повітрі, але його велетенська маса нікуди не зникла, і ця залізна гора насувалася на Гертруду, а дівчина, заклопотана своєю роботою, зовсім нічого не помічала.

Брамс же побачив це і відреагував миттєво. У два величезних стрибки він опинився поруч із Гертрудою, обхопив її обома руками, міцно притискаючи до своїх широких і твердих, наче броня, грудей, і закрив собою від небезпеки.

Його магнітні черевики зі скреготом поповзли по металевій підлозі, викрешуючи іскри, і чоловік, з останніх сил стримуючи тонний контейнер, різко розвернувся корпусом, і в останню мить вистрибнув разом із Гертрудою в руках із небезпечної зони.

У трюмі запанувала тиша, яку порушувало тільки гудіння рейок, постукування контейнерів та важке дихання капітана Брамса. Він усе ще міцно тримав Гертруду в своїх обіймах, надійно притискаючи її до себе.

Дівчина заціпеніла. Її серце валялося десь у п'ятах від переляку. Але й не тільки від переляку! Вона раптом гостро відчула всім своїм тілом потужне тіло Брамса, відчула, які напружені його м’язи під комбінезоном, і який він великий і… гм… затишний. Її обличчя було притиснуте до його шиї, і вона мимоволі вдихнула запах чоловіка, і він їй зненацька страшенно сподобався і навіть дещо схвилював. Отак раптово і дивно до відомої найкращої рекламниці у цьому секторі Чумацького Шляху прийшло кохання...

Капітан Брамс повільно опустив погляд на дівчину. Його блакитні очі були зовсім близько, і в них раптом майнув такий щирий чоловічий інтерес, що Гертруду аж у жар кинуло. Ну, кожна жінка одразу ж відчуває, що вона зацікавила чоловіка, на інтуїтивному рівні. Брамс не випускав Гертруду з обіймів ще кілька секунд, наче перевіряючи, чи все з нею гаразд, і цей момент був наповнений пікантною та хвилюючою напругою. Принаймні, Гертруду кинуло в жар і вона відчула, що тіло чоловіка напружилося.

— Інерція, — прогудів їй в обличчя Брамс хрипко. — Тертя нульове, а маса нікуди не зникає. Дивися під ноги.

Він нарешті розімкнув свої міцні обійми, і Гертруда змогла твердо стати на ноги та відсахнутися від чоловіка (але чомусь не хотілося, якщо чесно).

Вона розширеними від здивування очима дивилася на цього суворого гіганта, який щойно врятував її від каліцтва, а то й смерті, і розуміла, що план її рекламної кампанії летить шкереберть!

Космічний дияволе, цей мужчина їй самій подобається! Він суворий і простий, але ж такий надійний! І як мужчина дуже навіть нічого так! І як вона раніше цього не бачила? Гертруду зненацька аж затіпало від думки, що якась наречена для Брамса після її рекламної кампанії все-таки знайдеться, і він стане її женихом.  

Так, слід все змінити і повернути навспак! Такий мужчина їй і самій потрібен! А то зустрічалися їй у житті різні, але щоб отак витягували з лап смерті — не було жодного!

І Гертруда прямо там, у вантажному відсіку, вирішила застосувати свій новий геніальний план, що буде ґрунтуватися на повному саботажі. Із цього моменту вона буде знімати Брамса так нудно і незрозуміло, щоб жодна кандидатка не додивилася його анкету навіть досередини!