Сутінки Дао

Холодний північний вітер

                 «Рвуться варварів коні
                   З наших напитися рік...»
                                                            (Лі Бо)

Північні варвари - 
Дикі номади степу
Сідлають своїх коней,
Гострять дзвінкі мечі,
Ладують свої сагайдаки 
Просякнуті сіллю Гобі,
І міряють хижим оком 
Висоту нашого муру,
І гадають чи справді швидка
Вода Ріки Жовтої,
Чи справді китайці
Вміють лише орати
Своє рисове поле,
Чи справді уже не здатні
Взяти до рук меча,
Чи справді їх імператор 
Нездара і марнослівник
Лише.
А значить знову китайцям
Треба міряти простір
Кроками, кроками, кроками
І слухати стукіт копит
Диких монгольських коней,
І свист стріли міднодзьбої,
І дихати вітром - 
Північним, злим і нещадним... 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше