Сутінки Дао

Пустельний ліс

             «Безлюдні стежинки, пустельний ліс…»
                                                                        (Гао Ці)

 У цій пустелі тільки самота
 Мені супутником. Отож, як схимник
 Кудись іду… Під небом,
 Що смарагдами зірок 
 Віщує долю. Навпростець
 Стежиною, шляхом оленів
 Топчу килим осінніх листомрій.
 І споглядаю, як в омріяний вирій
 Летять останні гуси й журавлі – 
 Вперед чи то назад:
 На північ холодів 
 Чи то в спекотний край
 Летять… Лише старий відлюдник
 Шлях в лісі відшукав туди,
 Де птахи не літають і ніхто не ходить:
 У тиші лісовій побачив Пустоту
 Легенькі тіні Дао… Нетривкі…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше