Сутінки Дао

Темрява і світильник

     «У жителів півдня є приказка:
       Хто немає постійності,
       Той не може стати
       Навіть шаманом і лікарем!
       Чудово сказано!»
                                                (Конфуцій)

Було так темно,
Така чорнота панувала у Піднебесній,
Заповзала з бамбукових хащів
У палаци й халупи,
Що навіть у будинку вчителя
Стояв такий густий морок,
Що заповзав у горнятка для чаю
І в глибини свідомості.
А вчитель заборонив
Запалювати кольоровий світильник
І так у темряві
Грав сумну мелодію давнини,
А коли звуки стихли
Молодий учень на ймення Лі Чжан
Розповів вчителю, що він написав пісню
В якій оспівав героя та його меч,
Чи то меч та його героя.
Тоді вчитель наказав принести
І запалити світильник.
І коли це було зроблено,
І промені зробили видимими
Обличчя учнів і візерунки на чайнику
Вчитель сказав:
«Не знаючи веління Неба,
Не станеш шляхетним мужем.
Не знаючи ритуалу,
Не зможеш утвердитись.
Не розуміючи сказаного,
Не зможеш розібратися в людині.»




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше