Слова вчителя-мерця

    
               «Тільки ми з тобою розуміємо, 
                 що немає ні народження, ні смерті...»
                                                                    (Чжуан Цзи)

Мандрував якось вчитель Чжуан Чжоу
У царство Чу далеке і замріяне: 
Край прозорих рік і високих гір,
Край високих бамбуків і стрімких скель,
Край таємниць і буття непередбачуваного.
І долаючи черговий перевал (понад хмарами)
Він побачив біля дороги череп:
Відбілений сонцем, відшліфований вітром.
І торкнувшись черепа своїм посохом
Звернувся до нього словами і запитаннями:
- Що довело тебе до цього, вчителю?
Чи життя необачне й шалене?
Чи сокира гостра та плаха пошерхла,
Коли служив ти переможеному царству?
Чи погані вчинки твої,
Що осоромили тебе і родаків твоїх?
Чи голод злий, що спустошував Піднебесну? – 
І запитавши це вчитель Чжуан Чжоу
Ліг спати поклавши череп собі під голову.
І в сон Чжуан Чжоу кольоровий
Строкатий і химерний 
Завітав запрошений череп 
І в сні таке йому мовив:
- Ти говорив безглуздя,
Як марнослівний базікало,
У твоїх слова тягар людини живої.
Після смерті таких тягарів немає.
Хочеш послухати мертвого?
- Так! – Чжун Цзи промовив.
- Для мертвого не існує
Ні царів, ні князів, ні рабів, ні слуг,
Немає для нього ні весни, ні осені.
Спокійно він слідує разом з Всесвітом
За космічними циклами.
Щастя такого немає навіть ван,
Що обличчям до півдня звернений.
Не повірив йому Чжуан Чжоу:
- А хочеш попрощу я Доль Володаря
Повернути тебе до життя,
Повернути тобі плоть і кров,
Повернути тобі родину,
Сусідів, братів і друзів?
Череп подивився на нього 
Пустими зіницями:
- Хто ж побажає змінити 
Щастя і спокій вічний
На страждання людські?