Сутінки Дао

Подібний до Небуття

                 «О, Шлях! Який він глибокий! 
                   Яка прозора його чистота!»
                                                        (Чжуан Цзи)

Якось Жовтий Предок
Вирішив оглянути свої володіння
І пішов по землі блукати,
Пішов на північ від ріки Червона Вода,
Піднявся на вершу гори скелясту,
Яку в народі недаремно назвали
Спілка Старших Братів.
І дивлячись в далину зі скелі 
На землі свої неосяжні,
Жовтий Предок забув про обачність,
Так сповнило його натхнення,
І вертаючись із захмарності на землю,
Він згубив свою Чорну Перлину.
Тоді надіслав він Знання
Відшукати Чорну Перлину,
Знання шукало, але не знайшло.
Тоді наказав він майстру – 
Тому Хто Бачить Павутину Здалека.
Він шукав, та не знайшов
Чорну Перлину. 
Тоді надіслав він Філософа,
І той не знайшов перлину.
Тоді надіслав він Подібного До Небуття,
І  він відшукав перлину
І приніс її Жовтому Предку.
- Як дивно – вигукнув Жовтий Предок, - 
Що саме зумів відшукати
Мою Чорну Перлину
Подібний До Небуття! 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше