Глава 16

Заглядаю в вікно і бачу знайому машину з якої вийшов Тоша. Добре, що я хоч батька з Ліною попередила. А то стояв би бідний хлопчик за воротами і мене чекав. Як же я за ним скучила.

Я швидко вийшла на вулицю і бачу що трійка: Кейт, Діна і Ден, теж стоять недалеко. А що тут Ден робить. Напевно Кеті його притягла, точно, тримає за лікоть. 

Тоша це блондин з голубими майже сірими очима. Досить високий. Такий, типічний красунчик. Немало сердець розбив. Йому 22 роки. Ми познайомились три роки тому в клубі. Мене туди потягла одна недо-подруга, вона домовилась щоб нас пропустили, як ви розумієте вони не мали права, ми були неповнолітні. Як розповідав Тоша, прийшов він з друзями в клуб, йому було сумно, вирішив пройтися, чи є щось цікаве. І раптом бачить, стоять дві малолітки, а до них бугаї чіпляються. Короче, він нас врятував, якось домовився із тими хлопцями і відвіз нас додому, спочатку недо-подругу, а потім мене. Ми розговорилися і почали спілкуватися, а зараз дуже хороші друзі. От така історія.

Я побігла до Тоші і обійняла його. А він мене підняв і почав крутити і сміятися, він завжди так робить. А мене це іноді бісить. А зараз тимпаче, я в сукні.

-Ну, Тош вітпусти, - сміючись крикнула я.

-А чарівне слово? - усміхаючись запитав він.

-Придурок, коли ти мене відпустиш тобі мало не покажеться!

-Неправильно, - сказав він, а я його вдарила по плечу, - добре, добре, здаюсь.

Він відпустив мене, але одрузу ж згріб в обійми.

-Я тобі не треба? - запитала я.

-Що? - він подивився на мене здивовано і стиснув іще сильніше.

-Точно, не треба. Ти ж мене задушити хочеш так? - він послабив хватку.

-Могла б і нормально, сказати, що я такий сильний що ти аж задихаєшся, - ми засміялися, а я скинула його руки з себе.

Я глянула на Кейт і підморгнула і вона підійшла блище із своїм грузом (Деном).

-Давай я тебе зі своїми друзями познайомлю? 

-Звісно, - сказав він і положив свою руку на моє плече. Ден слідкував за кожним його рухом.

-Це Діана моя подруга, - я вирішила представити Тошу в останню чергу. Хай Ден побіситься. 

-Це Кейт моя подруга і її брат Денис, - Ден зміряв його не дуже приємним поглядом.

-А це Тоша я про нього вам розповідала, - я вирішила все ж не придставляти його, як друга. Приємно бачити як Ден нічого не розуміє.

-Я напевно піду, - сказав Ден.

-Ти що хочеш щоб я один із дівчатами зістався, тим паче чим більше людей тим краще, - Ден хмуро глянув на нього, але погодився, точно ревнує.

-Ну давай я покажу тобі кімнату і подарунок? - запитала і підморгнула я.

-Ну що ж ходімо, пренцеска, - Тоша якось побачив ту золоту кімнату і іноді мене так називає.

-Я взагаліто вже не там, - сказала я і надула щічки.

-Ей, не дуйся, - Тоша здув мої щічки руками. Я розсміялася, і спробувала дати йому подзатильник, але він перехватив мою руку і помахав пальчиком перед очима.

-Все ходімо, - сказала я і потягнула його за руку на другий поверх. І зупинилася біля однієї кімнати, - готовий?

-Надіюсь це не те що я думаю? - я тільки невизначено повела плечима.

-Відкривай.

Він відкрив двері і нам показалася кімната принцески. Я засміялася коли побачила лице Тоші, а Ден стояв ззаду хмурий, а він же не знає що я переселилася в іншу кімнату. Невже він думає що я і він… Ні! Хоча по його погляду зрозуміло що так.

-О ні! Ти ж не хочеш щоб я жив тут?

-А чому і ні?

-Олександра, я приїхав сюди відпочивати, а із такими кольорами я скоріше здурію! - сказав він доволі серйозним голосом, а я знову засміялася.

-Ну як хочеш, он іще дві кімнати у білих тонах вибереш, яку захочеш.

-От і чудово.

Я взяла подарунок і подарувала.

-З днем народженням! Воно було вчора, але ось. Ти давно хотів навчитися грати на гітарі, тому ось. І щоб вона не пилилася на поличці, відразу запис на курси, два місяці.

-Ех, а я хотів щоб ти мене навчила, - жартома сказав він, - дякую, - я його обійняла і поцілувала у щічку. Краєм ока побачила що Ден все більше злиться, я вирішила не випробовувати його терпіння, не хочу щоб Ден влаштував сварку, тому відсторонилась.

-Давайте, ми з дівчатами будемо готувати страви, а ви зробите шашлик? - запитала я. Всі погодилися. Дівчата направилися в низ, а я сказала що дожену, - нам потрібно поговорити, Тош ти йди на низ Ден скоро прийде. Добре?

-Звісно, - сказав Тоша і підморгнув мені.

-Та йди вже.

Я дочекалася доки Тоша зникне з поля зору. І затягла Дена в свою кімнату. А що? Нам потрібно поговорити. 

-Що ти хотіла? - запитав злим голосом Денис. Так, спокійно вдих-видих. Я заплющила очі і намагалась заспокоїтись. А коли розплющила, то побачила що лице Дениса в міліметрах від мого.

-Що ти робиш? - крикнула я. І відштовхнула його. Весь спокій кудись дівся.

-Хоча не важливо, - не дочекавшись відповіді сказала я, - не чіпляйся до Тоші і не влаштовуй скандали! Ти зараз від злості вибухнеш.

-А як думаєш твоєму хлопцю буде цікаво дізнатися, що поки його не було поряд ти цілувала і зваблювала іншого?

-Що? Коли? - він тільки глянув на мене дуже виразно, а я згадала, - поцілувала я тебе тільки щоб втекти, та то навіть і не поцілунок був! І я тебе не зваблювала!

-Та невже. Але все одно думаю йому буде цікаво дізнатися.

-Не лізь до Тоши! І з чого ти взагалі взяв що в мене є хлопець? - він глянув на мене не довірливо.

-Наприклад, ти привела його в свою кімнату, іще ви постійно обжималися, - це мене розізлило. Яке ще обжималися?

-Ніяке не обжималися! А обіймалися, бачиш різницю? Він мені, як брат. 

-Справді?

-Справді, - перекривила я його, - немає в мене хлопця, якщо тобі так цікаво. А тепер будь-ласка веди себе ввічливо і йди на низ, ти знаєш, де задній двір.

Я вибігла із кімнати і зайшла в ванну, привела себе в порядок і пішла до дівчат.

І ми почали розмовляючи готувати.

-А про що ви розмовляли? - запитала Діна.

-Та так. Він напевне приревнував, подумав що Тоша мій хлопець.