Сусідська війна

Глава 10

Я зайшла в кабінет і сіла в крісло. Батько сидів напроти і виглядав напруженим.

-Що ти хотів?

-Я завтра їду додому, - ура, хоч не доведеться Ліну бачити, - але це ще не все, Аліна буде тут, я надіюсь що ви подружитесь.

Я була в шоці я маю бачити її щодня і старатися подружитися? Ні, я не збираюся. Її чекає важке життя тут.

-Але чому?

-Я не можу, залишити тебе тут одну, Аліна буде за тобою приглядати.

-А бабуся?

-Я подарував їй поїздку в Грецію, вона давно хотіла там побувати і от.

-А чому я не можу бути сама?

-Я по тобі знаю що ти знайдеш пригоди. А так хоть якийсь нагляд. Постарайся нормально ставитися до Аліни.

-Нічого не обіцяю, - я направилась до дверей.

-Я надіюся на твою благорозумність! - відправилося мені в слід.

-Надійся, - буркнула собі під ніс.

Я пішла в кімнату і сіла на підвіконня. Я зла. Чому? Він що мені не довіряє? Чи довіряє цій Ліні більше? Ці питання крутилися в голові. Я відігнала погані думки і постаралася, знайти щось хороше в цьому.

Ми будемо в двох одні. Я дізнаюся її краще, може вона не така й погана? Так, що це за думки? Буду робити все щоб вивести її на чисту воду. Для початку потрібно дізнатися її фамілію. Але це завтра.

Я почувала себе такою втомленою і хотіла спати. Саме сім годин так рано. Я вирішила почитати книгу. Але швитко сонливість взяла верх і я заснула.

Проснулась я від того що мене хтось будив, це був батько. 

-Навіщо ти мене збудив? Я хочу спати. 

-Я з твоєю бабусею виїжаємо через десять хвилин. Я думав ти захочеш попрощатися.

-Добре, зараз зпущусь.

Я чудово відпочила, але і не дивно, хоч я і заснула рано, проснулась в одинадцять. До скількох я б спала, якби не батько.

Так, а зараз зберуся. Я пішла в ванну привела себе в порядок. Одягла чорні трішки порваті на колінах джинси, червоний топ і наверх джинсовку. Розпустила волосся і зробила легкий макіяж. Все піду проведу батька із бабусею. Я швидко спустилася і вийшла на вулицю, сьогодні прохолодно. 

Всі вже стояли біля машини і прощалися. Я підійшла до них.

-Доброго ранку! - сказала я.

-Доброго. Чудово виглядаєш, - ого комплімент від Ліни. Вона така людина що не буде говорити тещо не вважає правдою. Я така ж. Ненавиджу брехню. Значить правда чудово виглядаю.

-Дякую, - ну а що? Невеличке перемир'я. 

-Лекса, веди себе нормально. Не створюй вечірки. Не тікай кудись не попереджаючи. Старайся не створювати проблем, - дав настанову батько.

-Добре, я тебе почула.  Бабусю гарно відпочинь. Щоб писали і дзвонили.

-Ти теж. 

-Добре.

Ми ще пообіймалися і попрощалися. Тільки вони поїхали, я відразу втекла в кімнату, щоб не говорити з Ліною.

Взяла телефон і почала розбирати повідомлення. Запросила Кейт і Діну до себе через дві години. Вони не знають про тещо будуть тут у двох. Я хочу подружити цих двох. Впевнена що це вийде. А тоді вже разом подумаємо, що робити з Деном і Ліною. І потрібно дізнатися як пройшла розмова Діни і Дена. І що за таємниця у Кеті з якою вона переписується.

Доречі, я дізналася що фамілія Ліни Кідносенко. Написала своєму знайомому, інформація буде в вечері.

Я спустилась в низ щоб зробити собі каву, але застала там Ліну, промайнула думка втекти, але вона мене побачила.

-Лекса, я не хочу з тобою мати погані стосунки, але і на дружбу не наполягаю. Давай збережемо, хоча б нейтральні стосунки.

-Крізь мене можеш і не надіятися контролювати батька, - мене вивели її слова.

-Не веди себе як дитина, а просто задумайся над пропозицією.

-Я подумаю.

Сказала я так, тільки тому що не хотіла зараз сваритися і думати про це. Зробила собі каву і пішла до себе. Сіла на ліжко і почала провіряти пошту, спочатку не бачила нічого цінного, але потім натикнулася на повідомлення, яке змусило мене задуматися.

Воно було від музикальної школи. Я в неї ходжу з одинадцяти років, там я і навчилася грати на гітарі. В ній буде проводитися конкурс в якому потрібно скласти і заспівати свою пісню. Тому хто займе перше місце, буде можливість записати пісьню з популярним співаком.

В мене колись була така мрія. Я не можу вирішити, чи потрібно це мені. Але спробувати то можна ж. За місяць потрібно подати заявку і підготуватися. Я швидко подала заявку пока не передумала, тепер шляху назад не має.

Я більш походжу на любитиля і не збираюся зв'язувати своє життя з цим. Та у нас в музикальній школі майже не має тих хто готовий зв'язати з цим своє життя. На гітарі я граю доволі чудово, але до професіонала не дотягую. Голосом мене теж не обділили, як і фантазією. 

Я не надіюся на перемогу, але всеодно десь в душі хочу перемогти. Я впевнена що найдеться хтось кращий за мене. Потрібно буде добре підготуватися.

Я оновила мейк і мені стало нудно, я не знаю що робити, а ще пів години. З нудьги я зробила кілька фото, виклала їх в інсту. І знайшла там Діну. А потім почала чекати і перебирати струни на гітарі. 

Перша прийшла Кейт, ми з нею поговорили про дрібнички.

Потім прийшла Діна.

І тут почалось.

Доброго ранку! Якщо вам сподобалась книга, то ставте зірочки і коментуйте:)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше