Двері відкриваються і заходить Ден. Він не звертає на мене увагу, а просто закриває двері. А я лежу і нічого не розумію. Він повертається до мене, а я десь на границі сна і реальності.
Денис підходить до мене і сідає на ліжко. До мене тільки доходить що я в одній зачиненій кімнаті з малознайомим хлопцем.
-Що ти тут робиш? Ден, чому ти мовчиш? - я закидаю його запитаннями, а він мовчить. В якусь мить в мені промайнув страх.
Тим часом Ден нахилився наді мною і поставив руки, по бокам, заблокував шляхи до відступу. І почав нахилятися все блище. Раптом я замовчала. Він був таким сексуальним.
Коли він нахилився, настільки що я відчувала його дихання на своєму лиці, я не віддаючи собі звіт заплющила очі. А він нахилився до мого вуха, так що я могла відчувати, як його губи доторкаються до мене.
-Ти що справді думала, що я тебе поцілую? Я б ні за що це не зробив! - ці слова були як холодна вода на голову. Мною заволоділа образа.
-Ми ще побачимо! Сам попросиш, - сказала я сексуальним голоском. Після чого відпихнула його і встала з ліжка. А тоді згадала, що на мені його футболка, яка ледь прикриває всі місця. Але не подала виду. Тоді він просто засміявся і пішов зі словами.
-Помрій, хоча ти вже напевно мрієш!
Я лягла на ліжко і просто дивилася на стелю. Що ж ще побачимо. Я прийняла його гру!
Як би не було важко це признавати, але я правда думала, що він мене поцілує. І десь в душі я цього хотіла і жаліла що цього не сталося. Мені дуже образливо що він так вчинив.
Все потрібно викинути про нього думки. Я взяла телефон і почала перевіряти соц-мережі. Поспілкувалася з друзями, дізналася, як вони. На це пішло кілька годин.
І я вирішила піти до Кейт. Позвонила і сказала що буду через годину. Одягнула чорну коротку спідницю і червоний топ. Зробила яскравий макіяж, зібрала волосся в хвіст і взула білі красовки.
Тепер розглядаю свій лук в зеркалі, а не перестаралася? Я й так знаю що він блейфував, але чомусь його слова зачепили. Красотка. Трішки пограємо сьогодні з ним і потрібно десь порозважатися, тому, що останні дні були поособливому насичені. І мені потрібно відпочити.
Все направляємося до Кеті. По дорозі Дена не зустріла. Це й добре, я не можу його покащо бачити.
-Ого, та ти красуня, - мій образ не пройшов крізь увагу дівчини.
-Ти скоро, теж будеш сяяти.
-Не зрозуміла.
-Де у вас можна розважитися? Я за цей тиждень, так втомилась.
-Є клуб, але він далеченько.
-Йдемо. І ніяких але.
Я все таки вмовила, Кеті піти. Вона одягнула фіолетову сукню, я їй зробила мейк. А от на туфлі я вмовити не змогла, вона взула білі кроси на високій подошві, а волосся оставила розпущеним. Я оновила свій мейк і ми відправилися в путь.
В вітальні ми зустріли Дена.
-Куди ви?
-В клуб, - байдуже, сказала Кейт.
-А не забагато в вас відкриті наряди.
-Ні, - сказали ми як по команді.
-Я йду з вами.
-Навіщо?
-Повисилитись хочу!
Йшли ми довго. Між нами літала напруга, а Ден прожигав мене поглядом. Кейт, я вже розповіла про все, а вона мене підколувала що це початок, нашої історії кохання.
Ми тільки іноді перекидались декільками фразами. Клуб був доволі сучасний. Ми із Кеті сіли разом, а Ден трішки позаду, і далі прожигав мені спину. Спочатку ми пили коктелі, а потім Кеті пішла танцювати, а я залишилась сама.
Пила коктель і дивилась за іншими. А ж поки мені нахабно не помішали.
-Чому така красива дівчина сумує? - напроти мене, за столик сів високий блондин з сіро-голубими очима.
-Банальний підкат.
-Зате правда.
-Хто вам це сказав? Закопаю.
-Не буду ж я підставляти такого красивого хлопця.
-Ага, звісно.
-Я Леша.
-Лекса.
-Чудове ім'я.
-Несумніваюся, для тебе будь-яке ім'я було б чудове.
-Ну як у такої красивої дівчини, може бути погане ім'я.
-Банальність. Фантазії не вистачає?
Розпочалася повільна музика і почали набиратися парочки.
-Потанцюємо?
-Ні.
-Це не запитання а уточнення, - сказав він і потягнув мене за руку. Я ще досі відчувала на собі прожигающий погляд. І вирішила, а чому б ні.
Ми рухались повільно, дивлячись один одному в очі. І ні, я не відчувала до нього нічого. Зовсім. Я побачила що Кейт, теж танцює із якимось хлопцем.
Спочатку рука хлопця була на талії, а потім перемістилася нижче. Я спробувала підняти, але хлопець не піддався. А почав сильніше держати.
Я не могла його відпихнути, тому почала шукати очима допомогу. Кейт не знайшла, а Ден дарма часу не гаяв, в нього на колінах сиділа, якась блондинка. Я почала злитись. Це що ревність? Ні, дурниця. Просто, він мене бісить.
А потім, Леша почав тягти мене за руку до виходу. Я не пручалася, щоб він ослабив руку. Але коли ми вийшли на вулицю і я хотіла нанести удар, хтось зробив це за мене.
А потім почалась ні не бійка, бо тут бив тільки один. Ден бив хлопця наче не бачучи що він без тями. Я штовхнула Дениса, мені ще трупа тут не вистачало.
-Ей ти взагалі нормальний?
-То тобі, не потрібна була допомога? - сказав він дуже злим тоном, а я цього не помічала.
-Ні, я і сама б впоралась.
А Ден збісився, відштохнув мене і кудись пішов. Я зайшла в клуб і почала шукати Кейт. Вона була за нашим столиком, я взяла її і ми пішли додому, а подорозі я все розповіла.
-Він же хотів як краще, а ти на нього накричала.
-Ти ж знаєш, що на емоціях, я можу наговорити багато чого.
-А якби він не прийшов?
-В мене був план, як позбутися того придурка.
-Але всеодно, мій брат умнічка.
-Давай завтра зустрінемось.
-Давай в одинадцять ранку в мене?
-Ок.
Далі ми попрощалися із дівчиною і кожна пішла до себе. Я змогла тільки переодягтись і заснула.
А наступний день почався з будильника і я почала швидко збиратись. Одягнула чорні шорти, білу коротку футболку і улюблені кросовки. Волосся оставила розпущеним, а мейк складався із туші, стрілочок і темної помади. Супер.
#3948 в Сучасна проза
#2635 в Молодіжна проза
від ненависті до кохання, сусіди, сильний герой і емоціональна героїня
Відредаговано: 23.12.2020