Глава 4

Кеті емоційно розмахує руками і п'є воду. А я досі не розумію, що сталося.

-Ну, заспокойся і розповідай що сталося, - спокійно сказала я.

-Заглянь в інсту. Це він зробив, з самого ранку мене підкалював, а я тільки побачила. Це його помста, - я спокійно взяла телефон і зайшла в інсту. А там… я його уб'ю. Ну чому я одягла саме цей комплект. Він виклав, на мою сторінку фото де я сплю. І щоб ви розуміли, там дуже відкрита піжама. Моя улюблена. Я швидко почала видаляти. Але прийшлось трішки помучитись. Блін, 506 переглядів. Добре, що я хоч тут нормально вийшла. А то я не витерпіла б і повиривала, Дену, його смоляве волосся.

-Але як? Так, в мене телефон не на коді. Та як він зайшов у дім вночі?

-Це було в ночі, а ви двері закриваєте? 

-Так, я здається зрозуміла. Вночі відкрила вікно, тому що не могла заснути.

-Для нього, залізти на другий поверх -  дрібничка. То давай його фото викладемо, те що вчора зробили? - запропонувала Кейт.

-Сумніваюся, що у нас багато спільних знайомих. Тому це просто не має смислу. Кому буде гірше? Якби, з його телефона, то так було б чудово.

-Це буде важко. Збирайся.

-Куди?

-До мене додому. Його не має зараз. Будемо, сидіти в кімнаті і не виходити, він подумає що я в тебе. І розслабиться, а коли він засне, візьмемо телефон і викладемо фото. Я знаю, його код, - виклала свій план Кеті.

-А що просто, його відволікти і взяти телефон не можна?

-Він постійно телефон з собою носить. Тому і так.

-В тебе талант! - сказала я і ми засміялися.

Ми із Кеті вже кілька годин розмовляємо і їмо смаколики. Вона ледь не весь холодильник забрала. Я ще раз пройшлася поглядом по кімнаті. Все як і раніше, тільки на столі багато їжі. Нарешті, почувся стук дверей. Ден прийшов, про це дали знати, голосні голоси з низу.

-Ден прийшов, все будемо сидіти, як мишки, - сказала Кейт.

-Ага, але мені вже набридло! - поскаржилася я.

-Терпи, мила, терпи. Як я знаю зазвичай він дуже пізно лягає, - я плакати буду.

-"Заспокоїла".

Далі ми говорили, сміялися, дражнили одина одну. Було весело. І ми не побачили, як наступив вечір.

-На кого ти вчишся? - запитала Кейт.

-На продюсера. А ти? 

-Дизайнер. От тобі повезло, - почала дівчина, але була безсовісно, перебита мною.

-Чим?

-Наші батьки бізнесмени, як я знаю твій батько теж. Так?

-Так, і що? - я правда не розуміла.

-Ну, ось дивись ти учися, де хочиш. А Дена батьки заставили йти на бізнес. Мене теж хотіли туди вперти, але я всіма силами супротивлялася. І в мене вийшло. Зараз йду до своєї мрії. А в тебе, я бачила які хороші відносини з батьком. І він тебе не заставляв. Якщо чесно я тобі трішки заздрю. Подоброму звісно, - тут мені захотілося сміятися, хоч я і не супротивлялася сміху.

-Ти просто всього не знаєш. Тато теж хотів щоб я йшла на бізнес, але я дуже вперта. Тому ми дійшли такої згоди. Перша моя освіта буде такою як я хочу, а друга на бізнес.

-Вибач, я ж не знала. І протупила, - сказала Кейт.

-Нічого, в усіх бувають проколи.

Ми ще говорили, багато говорили. А коли було третя година ночі, ми вирушили, на зустріч пригодам, точніше в кімнату Дена. Ми домовились, що вона буде розвідувати обстановку в коридорі. А я викладу фото. Кеті сказала мені пароль, побажала удачі і вигнала в кімнату. 

Я тихесенько зайшла, а він спав. Блін, мені утрудняє задачу, те що він такий красивий і розслаблений коли спить. Може закласти мир. Подумалось мені проти волі. Лекса, викинь ці тупі думки із голови.

Шукати телефон теж було не із легких. Я шукала його по всім поверхностям. А вгадайте де знайшла? Ні за що не вгадаєте, на підлозі. Супер, скажіть. Я тихенько сіла за стілець, біля робочого стола.

Код підійшов, ура. Далі я почала скидувати фото. Це було довго. А Ден, як на зло крутився. Коли найкраще фото було загружене, я зайшла в інсту і виклала фото з надписом. "Це мої самі улюблені іграшки з колекції, і водночас, найкращі друзі. Надіюсь, всі запам'ятають імена моїх, кращих друзів. Бублик, Дуся, Чан, Аля, Жужик і неперевершиний Дуплик. Всіх бажаючих познайомлю особисто. Чао!". Ахаахааха… я не можу, ледь стримуюсь щоб не засміятися в голос. Вже вранці, він це побачить. Або ні, чим більше часу, тим більше переглядів. Із цими думками я виключила повідомлення з інсти.

Вже думала виходити, як випадково прогорнула в сторону і мені відкрились повідомлення. На першому місці стояла, якась блондиниста кукла. Не роздумуючи я зайшла в переписку. Ууу, вона йому пише, надоїдає, а він ігнорить. Ідейка з'явилася раптово. Я написала їй всьго кілька речень, але мій настрій піднявся і я не стрималась від злодійської посмішки. 

Повідомлення було таким: "Привіт! Я тільки щойно зрозумів що кохаю тебе і не можу без тебе жити! Вибач, що так довго, не відповідав, тобі взаємністю. Якщо в тебе ще, залишилися до мене почуття, то приїджай до (назвала адресу дачі), через три дні, о дванадцятій годині. Тільки не раніше. Чекаю!".

Відправляємо. Тут я не витримала і засміялася в голос. А Ден почав, сильно ворушитися. Я тільки й встигла в останній момент вскакнути в шафу. Перед тим як він розплющив очі і вийшов за двері. Одразу стало не до сміху. Я швидко вийшла видалила всі сліди. І положила телефон на прикроватну тумбочку. 

Тихо прошмигнула за двері, там я не застала нікого, навіть Кейт. А коли повернулася в кімнату, застала милу картинку, Кетті спала, на ліжку, з медведиком в обнімку. Я вирішила, що розповім їй про все зранку. Не стала будити, а просто лягла поруч і заснула солодким сном.

Вже зранку я пожаліла, що не розбудила її. А знаєте чому? Вона ну дуже крутиться в ночі. І обіймала, і скидала з ліжка. І от після чергового падіння, я так і не змогла заснути.

Саме тільки восьма година. Ну все Кейт тримайся. Я почала її будити, гукати, штурхати. А вона спить, як немовля. Я психонула і вилила на неї стакан води. Вона відразу прокинулася і зіскакнула з ліжка. Оце ефект.

-Ти що здуріла?! Не можна полюдськи збудити?!