3 глава

3 глава

Зайшовши до квартири знову здивувався, її взуття стояло на місці, а це означає, що вона вдома, знову прогулює заняття.Добре не мені її вчити.

Після довгої поїздки хотілося тільки душа і поспати.Піднявся на другий поверх відкрив двері, а там Даша лежить на підлозі без тями.Підбіг до неї, вона вся гаряча і як їй вдалося захворіти за два дні!!!

Закутав в простирадло і поніс до машини, знаю, що перевезення в такому стані небезпечні, але виходу нема, їй потрібно в лікарню.Везу до знайомого лікаря, в нього своя приватна лікарня.Хоч би з нею все було добре.

Оглянувши мою сусідку Олег вийшов до мене і сказав вердикт.

-Ну нічого хорошого сказати не можу у неї сильна застуда і перевантаження, що і спричинило велику температуру.Їй потрібен спокій і відпочинок... І ще хай побуде декілька днів у постільному режимі, до ранку буде тут, а потім забереш її.

-Добре.- тихо погоджуюсь з товаришем і сідаю біля ліжка. Крапельниця тихо капає і спокійне дихання Даші заспокоює, як вона могла довести себе до такого стану!! Я справді дуже хвилювався за неї, гадав, що поки їхали в машині їй стане гірше. Я б собі не вибачив якщо з цією маленькою дівчинкою щось сталося. Як добре, що зараз їй краще, потрібно буде поговорити з нею дуже серйозно, бо нас пов'язує щось більше, ніж співмешкання.

Прокинувся від почуття, що на мене хтось дивиться, відкрив очі й зустрівся з темно-зеленими.

-Як себе почуваєш?- запитую і сам дивуюсь з якою ніжністю говорю.

-Дякую, краще - тихим і хрипким голосом відповідала дівчина.

-Я позову лікаря.

Вийшовши з палати, одразу натрапив на друга.

-Вона прокинулася!- заговорив я перший.

-Добре, я її огляну, а ти їдь додому відпочинеш приведеш себе в порядок, - спокійно говорив чоловік.

-Добре,- я розвернувся і пішов.

Прокидаючись відчувала, що хтось тримає за руку, хотілося подивитися хто, але очі не хотіли відкриватися.Не знаю скільки часу я пролежала, але все ж таки змогла розплющити їх. А побачити біля себе Дмитра точно не очікувала.Дивитися на його спляче обличчя було кайфом, не знаю чому, але мені подобалося це заняття.

Прокинувшись він подивився на мене і запитав як я почуваюся, коли відповідала не впізнало свого голосу хрипкий наче чужий, в горлі одразу задряпало.

Після огляду звеліли відпочивати та поставили крапельницю.

Ввечері до мене прийшов такий бажаний Дмитро.Сама не розумію, чого так хотілося його побачити, з ним якось спокійно і забувається все на світі.

-Привіт, як сямаєш? - запитав чоловік ставлячи на невеликий стіл фрукти.

-Вже краще, дякую за турботу,- чемно відповіла я,- а що це ти приніс?

-Вітаміни, вони тобі зараз потрібні.

-Скільки я тут буду?

-Декілька днів, а потім відпочиватимеш вдома і ще в тебе лікарняний на два тижні.

-Що? - здивовано перепитала я, як це лікарняний, а робота ні-ні!!- з якого віку ти вирішуєш, що мені робити!

-Ні, це не я так вирішив, а твій начальник, до речі хороша людина, все зрозумів і одразу підписав заяву - з якоюсь гордовитістю говорив сусід.

Врешті решт я здалася і після не довгого мовчання запитала питання, яке довгий час не давало покою.

-Чому ти все це робиш?

-Що саме роблю!!- він незрозуміло подивився на мене, наче не розумів, що я маю на увазі.

-Турбуєшся про мене, чому? тільки відповідай чесно.

Він довго мовчав, а потім.

-Тому що я.......