Розділ восьмий: На позиції дослідника І

Після короткої паузи перша команда червоних виходить на поле. Дівчина, яку ми хотіли взяти, є її членом. Окрім неї в складі знаходяться ще чотири чоловіки. Вони всі стають посередині, а дівчина– в центрі. 

– Раз… Два… Три… Гру розпочато! 

Ворота з чотирьох тунелів одночасно відкриваються, показуючи нам смертоносних ворогів. Це не ті монстри, що були раніше, зараз вони більше схожі на великих котів. Мутовані леопарди, гепарди, ягуари та бозна-хто рухаються до них повільно та хижо. Їхній хребет височіє кістяними наростами. Грива де-не-де облізла, а колір її жахає: виглядає, як гниль. Гострі кігті рвуть землю, а очі дивляться в душу. Однак там не видно нічого, лише люте тваринне бажання знищити. Вони за мить набирають велику швидкість та біжать в сторону учасників.

Єдина дівчина у команді ставить дивний пристрій на землю. Він починає сяяти жовтим– за мить осліплює кожного, покриваючи учасників дивним щитом. Настільки тонкий, що вкриває геть усе тіло плівкою. Від нього лине ніжне сонячне світло. На перший погляд, здається, що вони йдуть на вірну смерть, але далі трапляється неочікуване. 

Цей щит не дозволяє монстрам поранити червону команду. Їхні удари буцімто проходять крізь людей. Великі кішки не можуть нічого скоїти з цим, а от учасники навпаки здобувають перевагу. Кожен з них стає в чотирьох напрямках навпроти воріт. Вони витягують свої ґаджети– розпочинається різня. Зліва хлопець стоїть з кулеметом, який градом покриває ворогів. Скластися враження, що проти нього нічого не зробиш, але це не так. У зброї дуже довга перезарядка і за раз ти можеш використати обмежену кількість снарядів. З іншої сторони також стоїть володар вогнепальної зброї. У його руках помічаю револьвер, але зовсім непростий. Коли він потрапляє на тіло, відбувається вибух електричного імпульсу, що перескакує на інші цілі. Між цими двома учасниками стоять чоловіки з холодною зброєю. Один володіє величезним неоновим дворучним мечем, що пускає землетрус навколо. Інший– маленькими парними клинками. Йому не вистачає швидкості, щоб миттєво знищувати монстрів, тож він виконує роль захисника дівчини. 

Спочатку все йде чудово. Команда вміло вбиває значну кількість монстрів. Почвари-кішки поводять себе, як їхні брати менші. Повільно та хижо крутяться навкруги, роблячи випади на учасників. Однак володар клинків під кінець починає сповільнюватися. Вогнепальники не можуть допомогти їм, адже дружній вогонь тут цілком можливий. Мечник зайнятий своїми монстрами. Ця стратегія точно не на руку їм. Бачу, як інші з величезною цікавістю споглядають за ситуацією. Натомість наступна команда просто відпочиває збоку. Коли я повертаю голову в бік поля бою, то помічаю, що дехто з учасників має незначні поранення. 

“Ніщо не вічне. Її захист тим паче”.

Пильніше дивлюся на дівчину та помічаю, що вона надзвичайно бліда. Під очима синці, а погляд неживий. Губи пересохли. Навіть подих її тяжкий: груди ледве здіймаються. Однак вона продовжує тримати щит на кожному учаснику. Він вже занадто слабкий, щоб допомогти мечникам, тому володарі дворучника та клинків повільно рухаються назад. Вогнепальники розширюють зону впливу, щоб не допустити потрапляння монстрів. На жаль, учасник з револьвером не може впоратися з такою кількістю монстрів. Коло ворогів щоразу зменшується, заманюючи їх у пастку. Залишаються лічені секунди до кінця, тому вони починають діяти.

– Пригніться всі! – говорить учасник з кулеметом.

Він заряджає зброю на повну та, розкручуючи її, стріляє навкруги. Град з куль покриває кожного монстра. Хоч вони не помирають, але дезорієнтують своїх. Таким чином вони витримують до кінця. Як тільки лунає гучний звук, що означає завершення, всі монстри миттєво помирають. На табло ми бачимо: скільки балів заробила команда червоних і це:

– Дві тисячі? – ми з Йоною одночасно дивуємося.

– Монстрів вони вбили достатньо, але відсотки в цій грі мізерні. Є надія лише на фінальний рейтинг випробування, – Еґон спокійно підбиває підсумки, дивлячись нам у вічі.

– Тоді ми мусимо перевершити інших! – доєднується Ноель.

– При всій повазі, але з нас усіх лише двоє мають зброю. Тим паче, моя для ближнього бою, а пістолетами Домініки багато кого не вб’єш. 

– Тому нам потрібно придумати хорошу тактику. Всі уважно слідкували за червоними? 

Кожен киває мені. 

– Тоді, що ви помітили? 

– Ну, очевидно, їм не вистачає хорошого позиціонування та фізичної підготовки. Мечники були не в силах протриматися всі десять хвилин, хоча їх захищав щит. Я вам, як фітнес-тренерка, кажу. 

– Можливо, вони б і змінили місця одне одного, але вогнепальна та холодна зброї не дуже поєднуються, – корегує думки Йони Еґон.

– Важливіше навіть не це. Мечники зазнали основної шкоди тоді, як стрілки даремно витрачали щит дівчини. Я помітив, що на всіх чотирьох він був практично золотого кольору, коли на ній– блідо-жовтий. Це означає, що вона може регулювати потоки.

“Ноель як завжди дивує”.

– Вірно. Також я б зазначила, що її оборонна станція використовує життєві сили. Під кінець вона виглядала кепсько. 

– Так і є. Всі ґаджети для битви беруть частину нашої енергії, конвертуючи в щит, шкоду ... Ви всі повернулися в мій бій, тож не помітили, як інші учасники ледве вийшли з поля бою, – відповідає Еґон, який постійно дивився на те, що вібувалося за нашими спинами. 

– Таким чином, у нас є декілька проблем. Тиск, який чинитимуть монстри, буде постійним. У результаті наш щит може зруйнуватися швидше, – пропоную варіанти, щоб напружити мізки і знайти в них потрібну тактику. 

– Якщо нам за допомогою Ноеля розосередити їх усіх навколо силового поля Еґона? – пропонує Йона.

– Ні, не варіант. 

“Мені хочеться перемогти… Тому думай, Домініко!”

– Ми зробимо так. Ти вмієш концентрувати енергію в одному місці щита? 

– Звісно, – погоджується чоловік.

– Тоді ми направимо монстрів в одне місце. Коли вони створять натовп, я та Йона почнемо їх вбивати. Мої пістолети працюватимуть згори, а твої віяла знизу, – звертаю увагу на дівчину.