Розділ сьомий: Готуючись до бою І

Ще одна галявина посеред лісу постає переді мною. Практично сотня гравців зібрались тут, щоб виконати нове завдання. І я є частиною цього стада. Важко навіть припустити, що відбуватиметься на цій території далі. Можливо, масштабна битва, або може й щось інше. Моє чуття та поліцейський стаж підказує, що відкриті ділянки чудово підходять для скупчення великої кількості здобичі, і не важливо хто полює – серійний маніяк чи чудовисько. Нас не так і багато, адже ми займаємо лише третину всієї площі. Що ж нас чекає?

Ноель озирається навколо. Він пильно стежить за всіма учасниками. Я досі задаюся питанням: яка у нього навичка для виживання? 

– Бачу, що там є наші нічні гості. Точніше решта, що від них залишилося. 

– Ну й най буде. Головне, щоб знову до нас не наблизилися. 

“Бачити їх не хочу” – промайнуло серед інших моїх думок.

Ми стаємо ближче до середини, коли на горизонті з’являється спецзагін. Підготовка скоро буде завершена – і випробування почнеться. Декілька кібер-інженерів налаштовують дивне силове поле, навколо якого ми всі розташовуємося. Чимось це нагадувало мишоловку або поле для битв як в Стародавньому Римі, але назву зараз і не згадаю. До нього ведуть п’ять кородорчиків, чотири з яких виходять з-під землі, а останній виглядає немов вхід. 

– Боюся, за нами хтось стежить, – зазначив Ноель. 

– Здивував. Тут значна частина койотів. Всі вони напоготові та вмить виконають доручення щодо нас. Ой, без образ, але вас так всі називають. Навіть мені вдалося про це дізнатися в перший день тут, ніяково сказала Йона.

– Без проблем. 

Звичайно, чути про себе в такому напрямку неприємно, але зрозуміти почуття Йони я цілком можу. Не всім подобаюся владні люди та їх дії. Гм, цікаво, а які в мене виникають почуття з цього приводу? Відтоді, як я потрапила сюди, моя віра дала тріщину. Бути з іншого боку відчувається зовсім не так. Там, у спецкорпусі, ти відчуваєш себе в примарній безпеці: лише мізерна частка з нас потрапляє на гру. А тут я стала частиною злосного плану Розробника...

– Чому тобі здається, що за нами стежать? – повертаю нашу розмову в більш важливе русло, нагадуючи про твердження Ноеля.

– Дивні коливання повітря завжди слідують за нами. 

– Відколи?

– З того моменту, як ми з’явилися тут. 

– Ну в будь-якому випадку, це зараз нам нічого не дасть. Краще зосередимося на грі. 

– У-уу-ууу-у, – пролунав гучний звук сирени. 

– Увага! На зв’язку Джон Макміллан – шеф контрольної поліції цього регіону. Просимо вас вишикуватися в п’ять ширенг!

Люди почали повільно скупчуватися поблизу силового купола. Ми зайняли третю колону та очікуємо на початок дій. 

– Ку-ку! Мої любі та дорогоцінні виживанці, радий знову вас бачити, – дуже грайливо вітається з усіма розробник. – Посміхніться! Чому ви такі засмучені? 

Ми оглядаємо одне одного, не розуміючи, що відбувається. 

– Гаразд, ви такі нудні. Тоді розпочнемо…

“У нього все в порядку з головою?” – ледве стримуюся аби не спитати вголос. 

– … Сьогодні починається справжня і жорстока гра, хоча не сказав би, що ваші нічні дії можна назвати добротою та ніжністю. 

Його зображення зникає, натомість розгортається голограма з відео. Вони, очевидно, зняті через камери в лісі, показують нам сьогоднішню ніч. Як я про це дізналася? Все просто, адже на двох з цих відео є Неоль та Йона. Вбивство Інгвара та Чуна у всій красі постає перед людьми. Благо, що не тільки ми таким зайнялися.

Це спричиняє гул у натовпі, який швидко придушують члени спецкорпусу. Безсумнівно, ця акція відбулася, щоб посіяти недовіру серед всіх учасників. 

– Підведемо підсумки: двадцять з вас загинули через дружній вогонь – так би мовити, дії проти своїх. Ще четверо не змогли впоратися з монстрами, – він на мить задумується. – Хто просив їх лізти туди? Гаразд, це був їх вибір. Ну і моє найсолодше. Ще один учасник закінчив свою подорож, так і не почавши її, – він клацає на щось та виводить світлину. – Гарненький, правда? 

Тіло юнака, якого вбили “койоти” лежать поблизу старту. Коли ми з Йоною заходили то його ще не було: скоріше за все внесли останнім. Тепер від нього залишилася лише бура пляма та обглатані кістки. Дивитися на це противно, тож я відвертаю погляд, як і значна частина інших учасників. 

– Так, а останній просто потрапив у лапи монстра, як миша, що зазіхнула на шмат сиру. Занесу його в папку “Найвизначніші учасники”, щоб потім зробити відео в соцмережі, – він наче дійсно переносить матеріал, адже зникає на декілька секунд. – Я вирішив, що буде даремно розповідати всі правила гри, поки не проведемо першу ніч. Як говорить мій досвід, багато хто не виживає. Проте ви гарно впоралися. Нараховую вам ще тисячу очок за це. 

Звідусіль в одну мить пролунали десятки повідомлень про додаткові бали. 

– Вас на цей момент сімдесят чотири. На місці проведення нового випробування є на двоє менші. – Гм, хтось вирішив одразу навідатися до мене? Моя їм повага за таку сміливість. Однак не про це зараз. Пригадаємо правила та више виживання тут. Ваша головна ціль – це знайти мене. Приблизне розташування ви вже маєте. В цьому вам допоможуть ґаджети. Всі мають їх по два, а саме для виживання та битви. – Їх можна покращувати. Зараз вам доступні такі методи: успішне виконання випробування, вбивство монстрів чи своїх суперників, використання навички і так далі.  Градація балів завжди різна. Смерть слабшого монстра принесе менше балів. Як ви напевно вже здогадалися, що сильніші принесуть більше балів. Однак не думайте, що зможете отримати мільйони балів за одну дію: існує ліміт на кожен день. Подібне можна пристосувати до виконання випробування та іншого. Покажіть, що ви справжній гравець!

– У вас є рейтинг. Всього місць там сто, що є логічним. Чим більше балів зароблено, тим вище ви у рейтингу. Звичайно, за це будуть нагороди. Під кінець дня на небі виникатиме голограма, що продемонструє зміни за день. Ваші бали конвертуються в шкалу рівнів. Вони, у свою чергу, еквівалентні місцям у рейтингу. Вчора його не було, адже ви всі тільки розпочали гру і перше випробування завершилося лише зранку. Тож, пропоную нам разом подивитися на результат!