Глава 6

В клубі було шумно та весело. Безліч молоді танцювало на танцмайданчику під ритми вибухової музики, яка, здавалось, віддавала ударними хвилями в горлі. Макар посадив Лізу за столик, який зарезервував Матвій та сів слідом. Хлопець відчував на собі погляд очей і йому не потрібно було повертати голову, щоб зрозуміти, що це Настя. Він це добре знав. Однак, що б не говорив він, щоб довести всім, що вона йому байдужа, все ж таки Макар відчував задоволення від своєї маленької помсти.

Хлопець перекинув руку через плече Лізи, щоб це виглядало так, немов він обійняв її. Відчувши його дотик на собі дівчина підняла погляд та подивилась Макару в обличчя, їхні очі раптово зустрілись і щось немов трапилось в цей момент. Ліза не могла відірватись від його губ та ямочки на щоці, що раптово з'явилась. Це означало, що він посміхнувся, однак без тієї іронії, яка так часто з'являлась в глибинах його очей.

— Пам'ятаєш братику, — перервав їх Матвій звертаючись до Макара. — Як ми останній раз натворили справ у цьому клубі.

— Таке не забудеш, — хмикнув Макар.

Всі погляди одразу ж повернулись в сторону хлопців. Всім стало цікаво про що говорили брати.

— І що ж це? — з подивом підняла брову наречена Матвія — Ілона, повертаючись в сторону коханого.

— Ми тоді святкували день народження Макара. Нас було п'ятеро. Всі парубки, — сміючись почав Матвій. — Скажу вам, що іменинника було досить важко споїти, однак коли він дійшов до кондиції, ми посперечались з ним на те, хто з нас швидше підчепить двох краль, що сиділи за барною стійкою.

— І що було далі? — скептично запитала Ліза, однак була здивована тією стороною Макара, яку досі не помічала. В принципі: чого вона чекала? Що він веде життя целібату? При його зовнішніх даних, будь-яка дівчина без сумніву зверне на нього увагу.

— Нічого такого, про що варто розповідати, — неоднозначно підняв брову Макар дивлячись на брата.

— Ой, облиш. Всім цікаво. Так от, — продовжував Матвій. — Макар без проблем завів розмову з однією із них, а через декілька хвилин замовив для неї пісню та потягнув танцювати.

— Чого не зробиш заради того, щоб затягти дівку в ліжко, — тихо сказала раптом Ліза відчувши себе не комфортно.

Хлопець глянув на неї, однак нічого не промовивши на її репліку хитро посміхнувся.

— Шкода, що ми тоді не знали, що дівчата вже зайняті, — перебив Макар брата та сам продовжив розповідь. — Як виявилося одна з них зустрічалась з місцевим крутеликом, який тримав пів собою області.

— Потрібно уточнити, — розсміявся Матвій. — Не одна з них, а та, яку ти заарканив. І, до речі, дуже вдало.

— Не починай, — відмахнувся Макар. — Якби я тоді знав, що дівчинка зайнята то б навіть не пробував. Від таких тільки одні проблеми, а не задоволення.

— І що було далі? — подала голос Настя, явно зацікавлена тим, що було.

— Вона ходила Макару за ногами, а потім запропонувала поїхати до неї. Наскільки я пам'ятаю, він не відмовився. А потім приїхав її "папік" і почалися серйозні розбірки. Ви ж знаєте Макара. Він завжди постає за честь дівчини, навіть якщо честю там і не пахне. Потім довелося просити тата підключити всі свої зв'язки, щоб владнати конфлікт з Доларом. Після того наш хлопчик розчарувався в дівчатах.

— Облиш, — косо посміхнувся Макар. — Розчарування це надто сильне почуття. Просто я перестав паритись через таких, як та дівка. Спочатку вони продають себе за гроші, а потім хочуть справжніх почуттів.

Добре що в клубі було темно і Макар не бачив, як зблідло обличчя Лізи. Вона розуміла, що не має жодного відношення до тієї історії, однак раптом відчула себе так, ніби Макар говорив про неї. Чомусь від цього на душі стало гидко. Тепер вона зрозуміла, що він зневажав дівчат, які у стосунках шукали вигоди.

Відчувши переміну настрою Лізи хлопець глянув на неї відкинувши з обличчя пасмо каштанового волосся. Цей легкий жест зробив щось невимовне з серцем дівчини і вона ледь не підскочила на дивані від несподіванки. Десь в грудях солодко защеміло і вона не знала як відреагувати. Заграла повільна мелодія і Макар подав Лізі руку.

— Потанцюємо?

Вона дивилась на протягнуту долоню, так ніби зважувала всі "за" і "проти", а потім коротко кивнула. Вклавши свою руку в його велику долоню Ліза чомусь відчула себе маленькою дівчинкою в надійних чоловічих руках. Це було доволі дивне відчуття, однак досить приємне.

Макар вивів дівчину на середину танцмайданчику та поклав свої гарячі долоні їй на талію. Ліза ж поклала свої холодні руки йому на шию уникаючи прямого погляду в очі. Вона знову відчувала якусь дивну сором'язливість. Так ніби він був першим хлопцем, який дивився на неї. Першим, який запрошував на танець...

Ліза гнала від себе будь-які думки про Макара, бо знала, що вони абсолютно різні. З усім тим, заборонений плід завжди солодший. Погляд хлопця вивчав її обличчя, однак він не вважав за потрібне промовити бодай слово. Його руки ледь втримували талію дівчини і якби Ліза захотіла піти, то він легко б відпустив її. Вона це знала, однак бути в кільці його рук, відчувати тепло та захищеність було надто приємно. Добре що вона досі цього не усвідомила, бо інакше б втікала не озираючись.

Щось привернуло увагу Лізи. Вона повернула голову і її руки самі собою судомно стислись на шиї Макара. Він прослідкував за поглядом дівчини та натрапив на пару яка затискалась в далекому кутку. По блідому немов молоко обличчі Лізи хлопець все одразу зрозумів.

— Колишній? — махнув головою в сторону Тараса Макар.

— Так, — вона сумно усміхнулась. — Не довго він страждав.

— У твоїх очах я теж не бачив болю, крихітко, — він іронічно підсумував.

— А по твоєму я маю на кожному кроці верещати про те що мені боляче?

— Те що ти відчуваєш — це не біль. Це образа.

— Ну, давай, розумнику. Може ти краще знаєш, що я відчуваю?

— Без варіантів, — він хитро прижмурився. — Ти маленьке, розпещене дівчисько, яке вважає, що весь світ повинен впасти до ніг. Тарас не виправдав твоїх сподівань, тому зараз ти ображаєшся, що він проміняв таку красу, на якусь шмату. Однак тобі зовсім не боляче, бо ти до нього геть нічого не відчуваєш.

— Хто тобі дав право так грубо говорити зі мною? — їй на очі навернулись сльози, однак вона вперто намагалась стримати їх. — Ти про мене абсолютно нічого не знаєш.

— Іноді грубість це найкращий спосіб вичавити з тебе емоції. Все що я про тебе знаю це маска. Роль, яку ти впевнено граєш. То мила, то зверхня. То кокетлива, то секс-бомба в спідниці схожій на мій пояс. Однак до справжньої Лізи, яка живе всередині я ще не придивився, бо жодного разу не бачив її.

— Звідки ти знаєш, що вона там живе? Може це не маска, а справжня я?

— Ні, я бачу в очах емоції, яким ти не дозволяєш виплеснутись.

— Мені телефонувала мама, — після того, як Макар привів її до стола де сиділа компанія сказала Ліза.

Макар кивнув та провів її поглядом. За столом з цікавістю спостерігали за парою, адже бачили, як вони сварились під час танцю. Однак всі тактовно змовчали, окрім Матвія, який ніколи не вмів тримати язика за зубами, а після алкоголю то й поготів.

— Чесно, брате, я сумнівався, що у вас справжні стосунки. Якось ви обоє виглядали скуто, чи що. Ні, я б сказав надто сухо. Але зараз бачу, що твоя кішечка випустила кігтики. Вона молодець. Сподіваюсь зможе втримати тебе в вузді.

— А я сподіваюсь, що Ілона вкоротить після весілля твій надто довгий язик, — відрізав Макар від чого вся компанія розреготалась.

Скориставшись нагодою Настя підсіла ближче до Макара. Вона дивилась на нього таким поглядом, що тільки ідіот би не зрозумів, чого вона хотіла. Однак дівчина була надто горда, тому ходила довкола не наважуючись на відвертість. Вона задавала безліч питань, однак він весь час поглядав на двері за якими зникла Ліза. І про що можна стільки часу говорити з мамою?

Не витримавши хлопець попросив у Насті вибачення та тактовно відсунувши її ногу, яку вона міцно притисла до його коліна, піднявся з-за столу. Все ж таки він справді перегнув палку. Не варто було так різко говорити з нею. Все ж таки вона не настільки меркантильна, як хоче здаватись, а його грубість не можна виправдати такою нісенітницею. Просто було щось в цій Лізі таке, що водночас просило обійняти й у той же ж момент потрясти нею гарненько. Поки що хлопець не розібрався, що саме він хотів зробити більше. І найголовніше: чому вона викликала такі різносторонні емоції?

Вийшовши в коридор де звуки музики стихали й барабанні перетинки зітхали з полегшенням Макар побачив, як якийсь хлопець в дальньому кінці коридору смикає за руку Лізу при цьому щось говорячи їй. Слів він не чув, однак одразу кинувся туди. Підійшовши ближче Макар зрозумів, що дівчина пручалась з усіх сил і теж кричала щось у відповідь. В той же момент хлопець розмахнувся, однак Макар ривком впіймав того за руку та вивернув її.

Як по класиці жанру, почалась бійка. Не надто тверезий Тарас відповів ударом, однак промахнувся. На емоціях Макар розмахнувся та зацідив колишньому своєї "дівчини" в щелепу. Той завив від болю, однак, нападати знову не став.

— Бодай ще раз, ти спробуєш підняти на Лізу руку, — процідив Макар випльовуючи слова. — Клянусь, я поламаю тобі їх.

— Та срати я хотів на вас обох, — відповів Тарас витираючи з розбитої губи кров. — На хріна мені ця шлюшка, коли я можу мати будь-яку? Знаєш, тьолка як шпроти: один відкриває, а решта користуються. Користуйся.

На цих словах Тарас розвернувся та вийшов на вулицю. Макар стояв мовчки стискаючи кулаки та намагаючись вгамувати свою лють. Коли він був у такому стані, то рідко контролював свій темперамент. А зараз просто захотілось наздогнати цю паскуду та змусити шкодувати про кожне слово. І плювати на наслідки! А те, що зміст слів цього засранця був вульгарним, немов анекдот старої проститутки, змусило кулаки стиснутись ще сильніше.

Різко розвернувшись до Лізи яка закрила руками обличчя Макар не в силі стримати гнів рявкнув:

— Ходімо. Я викличу таксі.

Вона кивнула і попленталась за ним опустивши очі в підлогу. Їй було так соромно, що вона не могла подивитись Макару в обличчя. Без сумніву він зневажав зараз її ще більше. Прийнявши з його рук своє пальто, дівчина прокручувала в голові огидну картину та слова, які звучали в вухах немов дзвін набату. Гіршого приниження вона ще не відчувала.

Нарешті приїхало таксі і Ліза похапцем сіла всередину. Вони з Макаром не сказали досі одне одному жодного слова. Вона навіть забула попрощатись з його друзями, однак це було вище її сил. Опинившись нарешті в салоні дівчина сподівалась, що на цьому її тортури закінчились, однак Макар вирішив інакше, вмостившись поряд з дівчиною.

— Що ти робиш? — тихо запитала дівчина.

— Я думав це очевидно. Переконуюсь, що ти щасливо доїхала до дому.

— Це зайве, — шмигнула Ліза носом. — Ти міг просто зателефонувати.

— Пробач, однак я не винен, що досі тобі траплялись тільки такі ідіоти з натяком на чоловіка, як твій колишній. Я вважаю, що це обов'язок провести дівчину до дому.

Ліза кивнула і відвернула голову до вікна приховуючи сльози, які потоком текли з очей. Ні вона не хотіла, щоб він бачив їх, однак емоції перевантажили та вилилися через край. Макар знав, що вона плаче. Він звичайно ж, як і будь-який чоловік не любив жіночих сліз, однак зараз розумів причину їх виникнення. І на диво, така Ліза сподобалась йому. Щира, вразлива... Таку хотілось захищати, оберігати... Він перервав потік думок, які раптово потекли в не правильному річищі.

Машина нарешті зупинилась біля під'їзду і хлопець вийшов подаючи руку дамі. Вона взялась за неї та вийшла не підіймаючи очей. Бажаючи якомога швидше опинитись в своїй спальні вона швидко попрощалась, однак Макар зупинив її та відкинув їй пасмо з обличчя.

— Подивись на мене, — тихо сказав він і ці слова гулом віддалився в її душі, однак Ліза підняла очі.

— Я зараз погано виглядаю, — ляпнула вона перше, що збрело в голову.

— Ти зараз красива, як ніколи, — ніжно усміхнувся Макар від чого дівчина ледь не охнула. — Нарешті я бачу тебе такою, якою ти є насправді.

— Заплаканою? — спробувала пожартувати вона.

— Живою та емоційною, — він заклав пасмо волосся дівчині за вухо і ця ласка змусила серце пришвидшитись.

Мозок дівчини відключилася в цей момент. Вона дивилась йому в очі немов удаву, який гіпнотизує свою жертву і не могла відірватись. Вона бачила, як в глибині його очей з'являється якийсь блиск. В голові стукало: "він зараз поцілує і, о диво, вона була зовсім не проти.

Макар тримав її однією рукою за обличчя і раптом йому захотілось схопити Лізу другою рукою за талію та притиснути до себе. Потім думки потекли в такому стрімкому потоці про те, що б він робив з нею після того, як руки торкнулися б її талії, що довелося декілька разів кліпнути — настільки марево було реальне. Він нахилився до неї вдихаючи її чистий та такий солодкий аромат, а потім поцілував у щоку. Швидко відпустивши дівчину, щоб не наробити дурниць Макар зробив крок назад, залишивши розгублену Лізу дивитись на нього широко розплющеними очима.

— На добраніч, маленька. Завтра зателефоную, — в нього знову з'явилась на губах та приголомшлива посмішка, яка змусила її серце голосно калатати, після чого він похапцем сів у автівку і вона зрушила з місця.