Розділ ІІІ

Зард з Рубі повернулись додому. Але за кілька днів сталась одна дуже неприємна подія.

Щасливе подружжя поверталось з чергового завдання. Вони відпустили драконів і направились до хатки на краю села, як їм напереріз вискочило щось темне і безформне, у того чогось були ідеально білі очі і в кігтистих відростках, що нагадували руки, воно тримало скляний флакончик з прокляттям синього кольору. Побачивши їх створіння узялось хвилями, і прийняло форму людини. І через секунду метнулось на них. Зард оголив меча і заступив Рубі. Створіння, хоч і було беззбройне, хоробро кинулось на нього, меч не зподіяв істоті жодної шкоди. Зарівно як магія і чари. А арканою Зард володів ще недостатньо добре, щоб використовувати у бою. А от кігті виявились грізною зброєю. Створіння лишило у Зарда на руці чотири подряпини.

Візардель ухилився від чергового удару. Відкинув меч убік і в його руках з'явилась золотаво-мідна копія зброї. Аркана виявилась дієвішою, створіння зверескнуло, коли лезо торкнулось його тіла і шмигонуло у кущі. Кинувши у бертця пляшечку. Та розбилась, з уламків вискочив синій кіт і вистрибнув у Зарда, як у туман.

У чоловіка підкосились ноги. Він впав на землю і звив від болю, що несподівано пронизала тіло. Рубі припала на коліна біля нього, намагаючись допомогти.

--- Зард! --- вона торкнулась гострого плеча.

Той привідкрив очі. Принанні вити перестав, але натомість зашипів.

--- Треба кликати допомогу? З місцевих?

--- Не треба.

Він підвівся на ліктях, сів і з допомогою Рубі зіп'явся на ноги. Жінка довела його до будинку і посадила у крісло. Подряпини на руці почали гноїтись.

--- Що скажеш про ту істоту? --- спитала малайорка замотуючи їх просякнутим відваром бинтом.

--- Сподіваюсь їх тут небагато. Але аркана з ними впорається. Сага має знати, що то за тип.

--- Зайдемо до нього завтра.

Чоловік раптом знову скривився. Біль пронизував усі кістки. Нічого подібного він в житті не відчував.

--- Не варто. Усе не так погано. Я з ними розберусь.

--- Занадто багато на себе береш. Тільки десь щось "Не переймайтесь, я зроблю". Як якась неприємність "От нещастя! Звиняйте, то я винний". І так завжди. Ти так вигориш і вже за рік станеш буркотливим дідом, у якого через нерви юності усе болить.

--- Після того дня я в усьому свою провину бачу --- Зард зітхнув.

Рубі пестила йому кучеряве волосся. Вона і не знала нічого про той випадок, бо її тоді заморозило. Зард не хотів нічого розповідати. Але вислухала точки зору Жар-квіта, Елані і Саги. Перший знав лише, що його і Зардову родину замкнули у в'язниці і у тій в'язниці у Зарда був серцевий приступ. Другий сказав, що коли Зард її випадково заморозив Ніко вирішив підлити масла в вогонь і зробив вигляд, ніби Рубін через нього загине, а сам Елані розлютився на Зарда, за те що той збрехав і замість підтримати, пішов. А третій був у своєму репертуарі. Дурнувато усміхнувся і нічого путнього не сказав. Лише через кілька хвилин Рубі вибила з нього, що він нічого з тих кількох годин не пам'ятає, при чому сам Сага з цього радий.

З того часу її чоловік вважав себе винним в усіх бідах світу цього і його ставлення до брехні стало ще гіршим. Він і без того брехати не може, а коли ледь не втратив через брехню друга і кохання, то про брехню і слова бути не могло.

А на ранок справи були ще гірші!

--- Зард, прокинся --- малайорка трусила його за плече.

Він підняв голову. Жінка показувала йому кудись за спину. Візардель обернувся.

--- Крила. І що?

--- Так, крила. У тебе --- в її голосі звучала нотка паніки.

--- У... --- до нього раптом прийшло розуміння ситуації --- Крила?!!

--- Тепер вже точно треба звернутись до Саги.

--- Ага...

***

За пів години вони позіскакували з драконів і швидко попрямували просто до кабінету герольда. Зард постукав. Жодної реакції. Він повторив ці дії ще раз, голосніше. Нуль результатів. Він гупнув кулаком по дверях не стримуючи сили.

--- А кого ми шукаємо? --- зацікавлено пролунало у них за спиною.

Вони рвучко обернулися. Сага безневинно закліпав. Він як виявилось стояв за ними.

Замість відповіді Зард скинув накидку.

--- Крила печерної гарпії! У тебе крила виросли!

--- Це дуже погано? --- Рубі вчепилась в його руку.

--- Ну... Це ж крила а не роги. Я думаю, що все нормально. Зард, пішли я тебе огляну і вже тоді ми вирішимо, це дуже погано, чи можна жити.

За кілька хвилин було зроблено висновки. Крім крил, у Зарда змінилась будова кісток, а в іншому змін не було. Це було прокляття типу "А щоб тобі (ваші побажання) виросли!" Воно було саме по собі просте, але в цьому випадку мало на собі сильний захист, і Сага не міг його зняти.

--- Це не так то й погано, Зард --- Рубі намагалась його втішити --- ти тепер можеш літати! Це ж чудово!

--- Не думаю, що я коли небудь злечу.

--- Сага сказав, що зможеш. Крила великі, відносно тіла. До того ж, широкі. Тобі не треба посилено ними махати, політ то плануючий, тож. Через тиждень-другий.