Розділ XIV

На цей ранок у Елані були плани. Виспатись і встати десь о півдні. Він розумів, що гіперенергійний друг йому цього не дозволить, але вранці ніхто не стягував його за ноги, не обливав водою, не грюкав по казанку палицею над головою, не клав змію на груди. Методи пробудження у Зарда були не дуже приємні.

"Він, що, образився?" Елані підвівся.

Візардель тихо і мирно лежав у кутку, з-під накидки його не було видно.

--- Настав час помсти.

Русявий маг скинув накидку... Зард відірвав погляд від книги і погасив вогник на руці. Все виявилось значно простіше ніж Елані думав.

--- Що?

--- Нічого.

--- Сподівався на помсту? І не мрій --- Зард раптом підняв руку з змійкою --- Диви яка гарна, з роду таких не бачив!

--- Бррр! Як можна назвати змію гарною?

--- Це борова стрічка, вони отруйні, але не так щоб прямо смертельно.

--- Ну це радує. Ввикинь її, будь ласка!

Зард припідняв край шатра і випустив змію на волю. Він підвівся осмикуючи мантію. Поправив на носі окуляри з товстими круглими скельцями і бадьорою ходою направився до виходу.

--- Я поміркував над твоїми вчорашніми словами, ти правий. Заради неї ж, я про неї забуду.

--- Ти мав би робити це заради себе, але гаразд.

Елані зітхнув. Зард обрав неправильний шлях. От би у його житті з'явився хтось, хто виб'є у нього з голови Уррі! Та навряд чи. Зард краще мучитиметься, ніж візьметься за розум.

Елані підвівся, щоб позбирати речі. Організатори вирішили таки провести третій етап! І сьогодні вони вирушать в дорогу. Справа була в тому, що організаторами був "Дзвін", а вони набрали найменше балів. І от, тепер учні відправляться до джунглів і виживати уть там впродовж п'яти днів. З урахуванням протималайорського ордену, Зард і Елані можуть не дожити до кінця випробування.

Разом маги склали шатро і позаскакували в сідла. Знудьговані коні нетерпляче переступали з ноги на ногу, в очікуванні довгої мандрівки.

Через кілька хвилин їх наздогнав Сага. Вигляд він мав кращий, ніж під час минулої зустрічі. Синці під очима посвітліли, а до лиця повернувся більш менш здоровий колір. Виверна ішла легко. Схоже, вона навіть не відчувала, що на ній хтось сидить. Арканер нахилився до них.

--- Думаю, це найбільше фіаско "Дзвону" за останні п'ятдесят років! Уявіть тільки! Вони хотіли постати у славі, але у славі тепер нікому не відома школа. При чому один з їх команди дівчина! Хмммм, здається вона майже сама вас двох вклала, чи не так?

--- Ми лише раз програли. І то обидва були хлопці.

--- Ваші мізки відмовляються приймати цей факт. Зард, ти показував неймовірні результати тоді. То, що ж сталось?

--- І хто вона?

--- Звідки мені знати її ім'я? Я пішов, інакше Еленор мене прикінчить, якщо я не з'явлюсь біля нього цієї ж миті.

Він стріпнув повіддя і виверна спритно розвернувшись побігла у хвіст процесії.

--- І хто це може бути?

--- Не знаю, Зард. Може у Саги дах тече?

--- Не думаю.

--- Та ти узагалі рідко користуєшся цим вмінням свого мозку. Ай! --- Зард виписав Елані потиличника.

--- Мабуть, це просто жарт.

--- Угу --- Елані кивнув, але у нього в голові проскочив здогад.

***

--- Отже! Слухайте мене уважно! Вам видадуть деяке спорядження, але ви не можете нічого брати з своїх речей! Ви проживете у цьому суворому місці лише п'ять днів! Але для вас вони триватимуть як місяць! Про всяк випадок команди будуть об'єднані! По дві! "Дзвін" і "Берег", "Застава" і "Фенікс"...

--- Нам пощастило! --- вигукнув Зард.

До них направлялись Ніко і Рубі. Малайор ішов ображено склавши руки на грудях. Ніко наче не помічав, що той не в гуморі. Він ще щось додав, маги не чули, що саме, і Рубі обурено стис кулаки. Малайор люто зиркнув на напарника, але нічого не сказав

--- Що вже у вас коса на камінь зайшла?

--- Чуєш? Навіть він визнає, що ти коса!

--- Хлопці, якщо ви продовжите скубтись, то ми не доживемо до джунглів!

Елані виступав голосом розуму у цій ситуації, але Ніко усе перекрутив. І що у цьому образливого?

Почувши звертання Рубі підтис губи, а Ніко фиркнув.

--- Пішли --- Зард махнув рукою і повів їх до тих, хто роздавали інвентар.

Отримали вони лише казанок. Один на всіх. Кремінь, кресало. Цікаво навіщо. Ковдри і зброю. Ну і по ранцю на кожного.

Зараз усі невдоволено оглядали те, чим їм доведеться битись. Зард з сумом згадував свій довгий сталевий шест-посох, удвічі кращий за видану алебарду, не в кращому стані знаходився і меч Елані. Ніко не особливо переймався за свій клинок. Тільки Рубі був задоволений, він обрав трикутне лезо на ланцюгу. Малайор розкрутив лезо, кинув у дерево, ланцюг обкрутився навколо стовбура, Рубі потягнув його на себе і на стовбурі лишились глибокі борозни.

--- А як зветься ця штука?