Розділ XIII

--- Іди звідси поки не пошкодував за скоєне! --- голос був наче жіночий.

--- Ага, от прямо так пошкодую.

--- Не віриш моїм словам?!

--- Та ти ледь на ногах стоїш! Що ти мені зробиш?

--- Хочеш дізнатись?!! --- напруга усе зростала.

Елані полегшено видихнув, усього навсього сімейний скандал. Але Зард навпаки напружився.

--- Схоже, у твого брата з'являться нові володіння.

--- Не займай мене.

--- Ой, дивись тільки свідомість у бою не втрать! Це буде неймовірно! Уявіть собі, Сага Херроні, майстер бою, втратить свідомість просто перед своїм супротивником!

Зард підскочив. І швидко попрямував у бік скандальшиків, не варто допускати бойового зіткнення.

Перед добре складеним воїном стояв стиснувши кулаки Сага. У нього за спиною напнув лук ще один. Стріла мала б прошити нещасного арканера наскрізь. Становище у Саги було жалюгідне, м'яко кажучи.

--- Вогонь --- тихо прошипів воїн.

Стріла розсікла повітря і мала от от пронизати Херроні, але той рвучко обернувся, ухопив стрілу рукою і повернувся на початкову позицію. Тут не обійшлося без використання енергії. Сага мав татуювання, яке покращувало рефлекси і робило рухи швидшими і спритнішими.

--- Вже вдруге мене намагаються пристрелити, і чого б це? --- його тон знову став насмішкуватим.

Сага відкинув стрілу в бік, склав долоні у якийсь знак і першого нападника відкинуло хвилею червоного світла. Арканер ухилився від другої стріли і змахнув рукою, відправивши у лучника спалах. А тоді розчинився у повітрі.

--- Він вп'яте обвів нас навколо пальця! --- вигукнув воїн піднімаючись з землі.

Два маги, пригинаючись кинулись навтьоки.

***

Еленор сидів на мішку з чимось-там у шатрі. Сага з запевненням, що повернеться за хвилину, зник на кілька годин. Це було дуже на нього схоже. Сказати щось, у чому сам не впевнений, а тоді нарікати на екстраординарні обставини. І не скажеш нічого, вигадає відмазку і буде абсолютно правим, якщо подивитись з того боку, або проігнорує. Він узагалі нестерпний! Ну хоч іноді визнає свої помилки, але тільки якщо на нього не тиснути. Бо тоді вже як упреться, то можна закінчувати розмову і іти собі. Усе-одно не перепреш. Якщо промовчати, то тоді тільки можна почути вибачення. "Важко Ріані з ним буде" подумав Еленор.

З гучним сплеском Сага матеріалізувався у нього за спиною. "Мовчати, ні слова!" суворо наказав собі лицар.

--- Вкотре мене намагаються вбити? У цей раз ще й як кошеня втопити в річці! Узагалі з глузду з'їхали!

"Схоже, вибачення мені не почути" гірко подумав Еленор.

--- І хто ж?

--- А гуль його знає! От хай він справді зустрінеться з гулем! Хмммм сьогодні ввечері! --- сага упер руку в бік і клацнув пальцями. Навколо його руки обвилось довге створіння. Саме так виглядало прокляття Саги. Довжиною з руку, червоне, світиться, не має чітких обрисів, але схоже на китайського дракона, тільки інакша морда. У кожного арканера прокляття виглядало по своєму.

Сага опустив руку, прокляття м'яко з неї зісковзнуло і поповзло у пошуках адресата.

--- Воно вилізе тобі боком.

--- Що змінить одне маленьке прокляття? Я і так уже використав немало енергії. Мушу визнати у цьому місці вона чиста. Хм, востаннє я наповнював ядро ще на початку нашого шляху. Думаю, енергія цього бору матиме кращі властивості --- (ядро --- це особливий орган, який здатний накопичувати енергію, зазвичай організм арканера сам утворює такий резервуар, або навіть декілька, дуже рідко ядро пересаджують, як наприклад нирку. Ядро дозволяє не витрачати часу на витягування енергії з довкілля, і у місцях з зіпсованою енергією використовувати чисту)

Сага сів на другий мішок і підібгав ноги, обійнявши руками коліна.  Як і прокляття, поза особливого трансу, для наповнення ядра різнилась. Хтось лягав на цвяхи, хтось сідав у позу лотоса, але Сага був не з тих, хто готовий був терпіти незручності заради ефектності трансу. Він і не мав чіткої пози зовсім.

--- Ох, щось мені геть зле. Морозить, і, не знаю яке краще підібрати слово...

--- Я знаю що це таке, це зветься, я не спав вже майже два тижні і за цей час так втомився, що вже не можу стояти на ногах.

--- Ееееее, то щось надто довго --- Сага завертів головою, шукаючи де б притулитись.

Його вибір впав на Еленора, арканер підійшов до брата, сів поряд і притулився до нього. Еленор притягнув його до себе і посадив собі на коліна. Сага поклав голову лицарю на плече, через кілька хвилин у нього раптом уповільнилося дихання. Еленор стрепенувся, поглянув на нього, очі Саги були заплющені, дихав він повільно, але розмірено.

--- Нарешті ти заснув --- Еленор поклав його на ковдру і акуратно укрив --- добре відпочинь.

***

Двоє магів сиділи у  шатрі.

--- Зард, я мав би поговорити про це ще раніше, але ніяк не наважусь.

--- Мгм?

--- Це про Уррі.

--- Тоді не треба.

--- Ні це дуже важливо. Розумію, ди дієш по принципу протилежності притягуються, але ви не протилежності! Розумієш, Уррі, вона і пульсивна, піддається пориву емоцій і їй потрібний не... Навіть не знаю як сказати, ти не завжди розумієш справжню небезпеку. І їй не потрібна стіна, не захисник, вона сама захистить кого схоче, хоча, усе таки захисник, від неї самої. "Дзвін" підібрав чудові команди, з Лауром їй буде добре.