Розділ XI

Жар-квіт провів їх до табору і пішов кудись у йому одному відомому напрямі.

А у таборі творились цікаві події.

--- Що тут відбувається? --- звернувся до одного з проходячих повз Зард.

--- Та таки звели їх батьки леді Ріани. Влаштували заручини. Того Херроні силоміць затягли в шатро. Не знаю, що він там наврочив, але воїнів, що його заводили, вже кілька хвилин вивертає.

Зард і Елані здивовано перезирнулись. Оце так новина! Оскільки прокльони подіяли, то мова точно була про Сагу. Але хлопці уявити собі не могли, щоб якась жінка згодилась вийти за нього.

З одного з шатер вийшли двоє. Сага тримав попід лікоть ту саму русяву дівчину, яку вони бачили з ним раніше. Якщо Ріана ще намагалась зобразити щасливу усмішку, то у Саги вираз обличчя був куди більш страдальницьким, ніж у тій славнозвісний калабані, в якій вони колись ховались. Херроні похитувався при ході, складалось враження, що йому не стало сили стояти і він спирався на руку майбутньої нареченої.

Відійшовши на якусь відстань вони обоє відсторонились один від одного. Ріана обурено глипнула на Сагу, який в свою чергу упер руки в боки.

--- У моїй країні притискати пальці дівчини ліктем до боку вважається непристойним!

--- Радий це чути! --- Сага пожвавився --- Тільки я знаю.

У дівчини не знайшлося відповіді. Вона б не здивувалась, якби почула в лексиконі майбутнього чоловіка нелітеретурну лайку. Але Сага і раніше рідко дозволяв собі подібне, що вже казати, коли повернув титул. А той жест, на який образилась Ріана він зробив лише щоб висловити їй своє невдоволення. Херроні стріпнув головою і швидко пішов геть.

Зард кинувся за ним. Елані не зрушив з місця. Він не горів бажанням втручатися.

Зард зайшов за дерева, не роздумуючи ні секунди. І отримав пинок під коліна, до горла торкнулось лезо, а рот затисли долонею. Зард смикнувся, але це ні до чого не призвело.

--- Зард! Нащо ж підкрадатись з-за спини?! --- його випустили.

Сага нахилив голову на бік і сховав ножик за халяву чобота. Він уривчасто дихав. Схоже, Зард його не на жарт налякав. Добре, що Херроні вчасно зупинився і не прирізав мага на місці. Візардель вирівнявся. Сага трохи винувато глянув на нього знизу до верху. Він був десь одного зросту з Елані.

--- Е... Вибачте...

--- Та то нічого --- він тяжко зітхнув, Зард приготувався вислухати потік скарг на життя і почути питання "що робити далі?", але замість цього Сага промимрив: --- Знову... --- притулився до мага і почав осідати на землю.

Зард підтримав його попід пахви і опустив на траву під деревом. Херроні виявився неочікувано... Зард не зміг би підібрати слів. Отак, безвільний, він здавався безпомічним, слабким і беззахисним. Візардель дістав ганчірку, змочив водою і поклав герольду на лоба. Той відвернув лице і тихо заскимлів. Раптом сага закинув голову і звив. Впав на бік, згорнувся в клубок. Зард розгублено завмер над ним. Набрався сміливості, припідняв Сагу над землею і притис до себе.

--- Все добре? Чуєте? Дихайте глибоко!

Але той продовжував кричати.

--- Хто небудь! --- закричав Зард. Але його ніхто не почув.

Візардель обережно підняв Сагу, кладучи через плече, щоб віднести до табору, але за кілька секунд той заспокоївся.

--- Зард?

--- Мгм?

--- Нікому ні слова.

--- Добре.

--- І ще одне, постав мене на землю. Уфф! Якщо ти не хочеш зробити людині травму, не бери її через плече --- він болісно скривився тримаючись за живіт --- Кхм. А що там з кракеном?

--- З крак...? А! Та все добре. Впіймали, завтра віднесемо.

--- Чудово --- він притулився Зарду до боку, так, наче йому холодно --- Подумати тільки, ще не минуло й двох років, як ти так само тулився до мене, шукаючи захисту і підтримки, а тепер ми помінялись ролями. Я і подумати не міг, що справді сумуватиму за тим безпритульним життям. Одна справа відповідати за себе, ну чи ще двох-трьох, і зовсім інша, коли відповідальність лежить за майже тисячу життів.

Візардель обійняв його, але була одна річ, яка не змінилась. Знову, як і приблизно два роки тому в плоту-купині, коли вони добирались до Бернау, Сага ледь не видушив його у обіймах у відповідь.

--- Авуф!.. --- магу не стало повітря дихати --- Досить!..

Він якось викрутився з обіймів і підібгав губи. Сага з безневинним і спокійним (як на нього) виглядом стояв поряд з ним заклавши руки за спину. Якщо комусь здавалося, що він і меча втримати не може, то хай просто його обійме. І все, далі все стане зрозуміло.

***

Розпрощавшись з Сагою Зард повернувся до табору.

--- Що ти там кричав? --- одразу ж накинувся на нього Елані --- Я хотів піти за тобою, та до мене хтось прискіпався, я його не знаю. Розпитував про всілякі нісенітниці, а тоді спробував утягнути кракена! Я почув, що наче ти кличеш, але воно вчепилось мені в рукав і не пускало. А зростом десь як ти. То що у вас там з тим Херроні було? Бо я поки від того відбився вже й стихло все.

--- Спершу у нього був приступ, а тоді він мене ледь не видушив.