Розділ VIII

Приємна місцина, затишна галявина у лісі стала важливим місцем. Саме тут вирішиться, наскільки складне завдання чекає на того чи іншого учня. З маленького дерев'яного ящичка діставався папірець, на якому написано назву потрібної істоти. На це завдання було відведено тиждень часу. Отримавши папірець одні полегшено зітхали, а інші понуро опускали голови. От черга дійшла до Зарда і Елані.

--- Сподіваюсь вам пощастить --- сказав чоловік, простягаючи папірець --- "Дзвін" і сюди простяг руки. Все було вирішено завчасно --- він гірко зітхнув.

--- Кракен?!! --- в один голос звили маги.

--- Все було вирішено завчасно --- повторив чоловік.

Друзі понурившись ішли до намету. Неподалік було портове місто. Треба було навідатись туди, знайти інформацію про кракена, зловити кракена...

--- Як успіхи? --- на них дивився Сага.

--- Кракен...

--- "Дзвін" підло повівся, як узагалі можна було зробити кракена одним з варіантів?

--- Зараз це не важливо --- Елані вже змирився, що у них нічого не вийде.

Сага хитро обвів поглядом околиці і нахилився до них:

--- Якщо вони порушили правила, то і ми можемо зробити напів законний вчинок. А у мене невиплачений борг у життя, тож. Але з вами піти я не зможу. Треба бути на виду, та й почуваюсь наче мені вісімдесят років --- він втомлено потер скроні --- Але є один варіант. Слухайте сюди. Навряд чи з "Дзвону" про це знають, але зараз біля чайчиного урвища, це за пів доби їзди звідси, кракени колективно метають ікру. Не дуже колективно, це я вже перегнув палицю, але усе-таки. Зард, ти ж плаваєш як риба. Поцупити одну ікринку на світанні, коли ті кальмари в'ялі, ти зможеш. Ікру свою вони не стережуть, але краще вранці. І пораніше. Якщо потрібна інформація, звертайтесь.

І він пішов як нічого не було. Маги перезернулись.

--- Борг у життя? --- здивовано підняв брови Елані.

--- Угу. До нас прискіпились гвардійці, а я зробив вигляд, що Сага - мій прокажений батько. Якось так.

--- І як вони тебе не розкусили? Брехати ти не вмієш.

--- Сам не знаю, може пожаліли, серед них теж, мабуть, є люди.

Більше про це вони не говорили.

--- На завтра в бібліотеку, а тоді до чайчиного урвища.

--- Хіба Сага не сказав досить?

--- Забагато інформації в такій справі не буває --- упевнено відповів Зард.

***

--- Тут нічого немає! --- зітхнув Елані.

--- Еге. Самі казочки. Нічого корисного.

Вони вже кілька годин переривали бібліотеку, але так нічого і не знайшли. Жителі цього міста не знали ні чар ні магії. Тому документальних текстів про кракена тут не було. Лише легенди. Та й тих не густо.

--- Схоже доля вирішила, що то таки забагато --- Зард поставив чергову книгу на місце.

Вони вийшли з приміщення.

--- Жах якийсь --- пробурмотів Елані залазячи в сідло.

Їх чекав довгий шлях до урвища.