Розділ V

Кілька озброєних людей, які з'явилися наче нізвідки скрутили Уррі по руках і ногах, запхали в мішок і двоє нападників з бранкою зникли в хмарі пилу. Схоже, скористались порталом. А ті, що лишишся схопили інших магів. Це відбулось у лічені секунди і ніхто не встиг зреагувати. Учнів з "Феніксу" відволокли до лісу і покидали в яму. Колишню пастку. Вони намагались опиратись, але сили були нерівні.

--- Оце так... --- Елані затрусив головою.

--- І не кажи. Розірви їх кракен! --- Зард розлютовано тупнув ногою.

--- Ем. Не думаю,  що зараз важливі саме прокльони --- прошепотів Лаур.

--- А що ми можемо зробити? Пастка така, що без драбини не вибратись --- чорнявий бертець оглянув краї ями.

--- А стороння допомога згодиться?

--- Шо?

--- Не шокай, а давай руку! --- пирхнув Рубі.

Зард зі скептизмом оглянув не особливо кремензного малайора.

--- Якщо ти теж хочеш сюди, то можеш стрибнути сам, не обов'язково, щоб тебе хтось затягнув.

--- Всі ви люди такі! --- ображено вигукнув той --- Чому...

--- Якщо не віриш моїм словам, можеш перевірити. Але краще покличе когось, хто справді може допомогти.

--- Не можна нікому казати. Цей орден, вони... Я потім розповім. А тепер давай руку!

Зард закотив очі, та в цей раз перечити не став. Рубі кумедно наморщив носа, але таки витягнув Візарделя. Вдвох вони допомогли вибратись іншим.

--- Лаур, іди до табору. Це не твоя проблема, табір он за деревами --- Зард наполегливо підіпхнув хлопця у бік табору.

Лаур підтис губи, але скорився. Коли він пішов Рубі косо глянув на Елані, зітхнув і на одному подисі вирік:

--- Ті люди шукають нас!

--- Нас?!

--- Нас, це мене, мою сім'ю, Жар-квіта і інших втікачів з острова. М.. малайорів --- він пригнічено опустив голову. Це слово було йому неприємним.

--- Нащо їм тоді Уррі? А! Вона донька Ейнера, а той близький з Жаром!

--- Ейнер?

--- Він людина --- побачивши, як округлились сині очі Рубі Зард схаменувся --- Квіт довго ховався, про те хто він знаємо тільки ми,  вчителі і мабуть Уррі. І гвардія. Я не знаю як вони дізнались.

--- Добре. Я спробую вмовити своїх родичів допомогти. Ідіть за мною.

Він пішов лісом, завів друзів у хащі і наказав почекати тут. Коли Рубі зайшов за дерева почулась розмова на малайорській мові:

--- Мамо, вони знають де Жар-квіт.

--- Хто вони? Що ти вже знову собі надумуєш, Рубін?

--- Вони з тієї школи, де вчився Квіт. Знають де його шукати. Але вони люди.

--- Якщо Жар виріс серед людей, то він втратив половину своєї сили.

--- Чим ми тоді кращі за людей?!

--- Не кричи на мене. Сонце, спитай їх, де його шукати то й усе. Я просто хочу захистити тебе.

--- Їм потрібна допомога! Їхню подругу викрав орден.

--- Ту біляву дівчинку? --- в розмову втрутився третій --- Я вже надавав орденуям під одне місце. Вони були змушені піти ні з чим. А з білявою все гаразд. Агнія, я відведу їх до дівчини і все. Не переживай. Думаю, що як Квіт поставив на тих двох мітки, то їм можна довіряти.

--- Ти точно правильно відчув?

--- Так, точно.

--- Тільки поверніться швидко.

З заростів вибрався щасливий Рубі, тримаючи за руку високого чоловіка. Вони були дуже схожі, тільки в чоловіка волосся було не пофарбованим, а червоним, як у всіх малайорів і в обличчі Рубі була якась не така риса. Візардель і Елані ледве встигали за ними. Не те, щоб шлях був довгий, але давався важко. Коли вони вийшли на лісову стежку малайор показав пальцем собі під ноги.

--- Тут вони ішли. Ваше щастя, що вони не ховались і я їх помітив. Інакше ви б білявої не знайшли. Вона побігла у той бік. Мабуть десь там ховається. Мені не варто туди іти. Не хочу її лякати --- він повернувся до Рубі --- Щоб за двадцять хвилин вдома.

І пішов. Елані здивовано дивився йому в спину. Це ж треба! Вони вважали, що таких як Квіт більше нема, а їх ціла сім'я і це ще не все! Зард не морочив собі голову подібними роздумами і з головою занурився в пошуки Уррі.

--- Зард! --- вона вибігла з-за дерева і кинулась йому в обійми.

Усі в школі знали, що Візардель до неї нерівно дихає. Хоч сам маг це заперечував. 

*** 

--- Це прямо як у казці! Коли здавалось усе пропало, хтось з'являється і всіх рятує! --- засміявся Елані.

Рубі пішов, тільки но вони знайшли Уррі. І зараз три маги плелись стежкою до табору. Останні події здавались просто неймовірними, малайори, Рубі, викрадення. І це все за такий короткий проміжок часу!

--- Виходимо завтра на світанні --- сказав їм один з наглядачів.

І якби вони знали, що на них чекає, то не були б такі щасливі.