***

Я не вмію ображатись. Загалом, я навіть якщо й посварюсь з кимось,  вже за годину можу спокійно розмовляти наче нічого й не сталось. Чи коли хтось говорив погане про мене, я й тоді пасивно реагувала.

Тож до чого я це… Як я й казала, я не злопам’ятна людина, але є одна особа яку я просто на дух не переношу.

Мій вічний ворог, конкурент, суперник.

В школі я ніколи не гналась за оцінками, але мої батьки вчителі, отже під їх вихованням, я тільки те й вміла що вчитись, я просто робила це, бо могла, а власне питання оцінок мене не хвилювало.

І не знаю що сталось зі мною в моє сімнадцяте літо, але як тільки я склала вступні іспити й побачила що в загальному рейтингу я на другому місці, мої нутрощі мало не скрутило від гніву. Я дійсно ніколи не гналась за оцінками, але я завжди знала що в школі, я на першому місці по успішності. Тож що це за жарт?

І знаєте, я майже змирилась з цим фактом, майже забула, але тоді виявилось що ця паскуда мій одногрупник. Ось тоді й почалась наша неоголошена війна.

Кожний екзамен, кожну сесію, ми вигризали своє місце за першість як голодні гієни. Якою я була щасливою коли після першого курсу змогла обігнати його в рейтингу, але поки я раділа в наступному році він обігнав мене. І наче граючи в «доганялки» перше місце в успішності групи постійно змінювалось з нього на мене і навпаки. Хтось б подумав що ми домовлялись що по черзі будемо займати першу позицію, але це не було так. Ми ж ніколи не розмовляли. Жодного разу за п’ять років! Але погляди якими ми обмінювались, вартували тисяч слів. Ми ненавиділи одне одного та  обоє це прекрасно знали.

Випускний рік. Сьогодні ми дізнаємось останні в нашому студентському житті оцінки. Останній вирішальний рейтинг.

-Курва…

Мовила я надто голосно коли побачила що я на другому місці, але чорта з два, в нас ідентичний підсумковий бал!

-Кхм..- прокашлявся куратор на мою лайку, але сорому я не відчула. – Донован і Лорен у вас вийшов однаковий бал, тому в такому випадку список складається алфавітним порядком, тому Донован перший, але це не впливає ніяк на ваші дипломи, у вас ідентичні бали.

Я так чекала цього дня, і що у висновку? Цей чортяка вкрав моє перше місце тільки за рахунок свого прізвища! Хіба це справедливо?

Але на щастя, сьогодні я бачу його востаннє. Тепер наші шляхи розійдуться і я згадуватиму його як страшний сон. Та ні, навіщо його взагалі згадувати? Ще чого, через нього я стільки пережила, то ще й згадувати його маю? Не дочекається такої честі!

Можливо вам вже давно здалось що я або занадто гіперболізую, або якась помішана істеричка, але ж ніхто більше цього не скаже! Я з усіма знайомими в хороших стосунках, впевнена це підтвердить будь-хто.

Але того дня я з полегшенням видихнула, наче звільнилась від тяжкого вантажу що протягом п’яти років носила на собі.

Перші місяці після отримання диплома я працювала в філії однієї бізнес компанії. Але всього за три місяці, мені повідомили що філію переносять, а мене переводять в головний відділ. Чи була я засмучена? Авжеж ні! Це ж головний відділ, там такі можливості! Хоч і компанія тільки на старті, але я була повна ентузіазму що витягну цю компанію в лідери (навіть якщо я новий працівник в якого стажу навіть до пуття немає).

Щаслива і радісна я увійшла на нове місце роботи, привіталась з усіма та представилась. Оглядаючи всіх нових колег які вітались зі мною у відповідь, моя усмішка зникла нанівець. Серед всіх людей у світі, серед всіх людей в нашій країні, та що там серед всіх людей в нашому місті, чому тут був саме він?

Суперник №1, тепер вже й поза університетом.

Я ніколи не вірила ані в гороскоп, ані в значення імен і тому подібне. Але в цей момент я вже засумнівалась. Бісів Кріс, невже наші імена дійсно пов’язані?