Суперниці

Глава 1 . Початок

ВЕРОНІКА

Я була певне, що ніколи не буде потрібно змагатися де вирішує  все твоє життя подалі . 

Давайте почнемо. 

*****

- Ір ти де є?- кричала я в телефон. 

- Веро я не прийду . Я передумала сорян.

- Агов я тут тебе чекаю пів години і ти каже '' я не прийду'' ти шутиш так чи, що ... тут дощ . Я стою мокру як дура . Агов то нащо було домовлятися . 

- Ну пробач були справи , а тепер я передумала їди додому . Якось іншим разом? - сказала вона . 

- Ок , але тоді ти їдеш до мене ?

- Добре.

 

Вибила трубку я . І тут наїждяє машина і охляпує мене і мій телефон розбився .'' Ах не працює -засумуваля я говорячи сама до себе ''. Машина зупинилася і вийшов чоловік .....

- Агов пробачте міледі я не хотів -  підняв телефон і зрозумів що непряцює - В як вам на вибачення підвести вас додому. А до речі мене звати Віталік  як вас ?

- Мене Вероніка . Та не проти бо я вже думала , що вже достойних чоловіків нема  , а ви прям джентльмен . Дякую за комплімент '' міледі'' . 

Я сіла в машину там ми їхали мовчки .

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше