Ця історія про Луну народилась із простої думки:
а що, як у світі, де всі борються за долю, існує хтось, хто уособлює сам вибір?
У Надприродному багато говорять про приреченість.
Про пророцтва.
Про плани Бога.
Про сценарій, який вже написаний.
Але ця історія — про інше.
Вона про те, що навіть у світі ангелів, демонів і апокаліпсисів, усе вирішує не сила.
І не влада.
І навіть не віра.
А рішення.
Луна для мене — не просто нова героїня у знайомому всесвіті.
Вона символ того, що свобода волі — це не дар і не прокляття.
Це відповідальність.
Вона не найсильніша істота.
Не наймудріша.
Але вона — та, без кого не існувало б жодної історії.
Бо, будь-яка історія починається з вибору.
І, можливо, саме тому її місце — поруч із Вінчестерами.
Бо, вони завжди воювали не за перемогу.
А за право обирати.
Дякую всім, хто відкрив цю історію.
І пам’ятайте:
інколи найважливіша сила у світі — це просте слово “так”.
І ще страшніше — слово “ні”.
Ваша, Denzel Yuna.
ДЯКУЮ, ЩО ПОРИНУЛИ У ЦЕЙ СВІТ ЗІ МНОЮ.