супергерой Mantree
Частина 6
Сьогодні понеділок, а отже почався новий тиждень навчання. Зазвичай в такий день в мене жахливий настрій. Але не сьогодні. Здається, ніби за вихідні помінявся весь світ, хоч, насправді, змінився лише я.
Захожу в автобус. Він, як завжди, забитий.
– О Штахета прийшов, – каже Саша в своєму наглому тоні.
– Саша, в тебе погана пам'ять? Мене Макс звати, ой вибач, я завжди забуваю що з твоєї голови все видувається скоріше ніж встигає потрапити, – я проходжу повз нього, коли помічаю, що той скидає мого портфеля. В середині, як і завжди виникло бажання перетворитися, я собі дозволяю це зробити. Голова ясна як ніколи. Десь, на задньому плані, мій однокласник починає реготати, а я концентрую всю свою силу на одному. Виростити нову грубу гілку. За секунду чути звук від удару і чиїсь мати. Я задоволений собою сідаю на крісло. Довкола тишина. Більше ніхто не сміється, навіть не посміхається. По середині автобуса стоїть мій однокласник з підбитим оком і в повному ступорі. Олька забігає останньою і сідає біля мене.
Знаєте, а життя то налагоджується. Ми рушаємо з місця.
#5589 в Фентезі
#2861 в Молодіжна проза
Відредаговано: 26.03.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
