- З чим-чим? - перепитую від несподіванки.
- З перемогою в суперечці!
- Ти крутий, а як вдало прикидався. Ото хитрун!
- Напевно, добряче обламати нас хотів, тягнути до останнього дня? Застати зненацька?
Ух, напали з усіх боків.
- Ні, я не…
- Міхо, та не відмовляйся, я відразу зрозумів, що ти не здався. Чуйка казала мені, цей хлопець ще покаже нам, - підморгуючи, сміється Ілля.
Не відразу, але я розібрався, в чому справа. Виставка і тут розкрила нашу з Аліною таємницю. Хтось почув із спільних знайомих, іншим передав і пішло-поїхало гуляти по всьому футбольному клубу.
- Перший трофей тобі відразу вручаємо, - Дімон киває на Артема, той швидко в телефоні щось клацає.
- Все, лови! Переможець ти наш.
Заглядаю у свій телефон.
Трясця! Щоб на мене ворота впали. Два електронні квитки на матч світових зірок футболу вже у мене.
- З м'ячем поки складності, шукаємо, як роздобути, - немов вибачається Ілля.
- Я ж вам казав, що здаюся і відмовляюся. Отже, не треба було трофеїв, дурних привітань. І взагалі нічого не треба!
- Тобто, ти здаєшся, але при цьому цілуєшся з донькою тренера, і помітно ж, як вона на тебе запала. Знову нас розігрувати намагаєшся?
Враховуючи, що до суперечки, як виявилося, мені і так не дуже й вірили. Зараз взагалі нічого їм не доведеш. Тим паче вийшов відос, де я себе повністю здав.
- Якщо ви думаєте, що я з Аліною на відео цілувався заради суперечки, то ні. Не заради квитків, м'яча чи навіть воріт. Вона потрібна мені як дівчина!
Команда гомонить, з усіх боків сиплються жваві репліки:
- А яка різниця заради чого? Це тобі далі вирішувати.
- У нас чоловіча суперечка, якщо домігся мети, отже, умови виконав.
- Так, Міхо, годі. То готовий був за ворота горло перегризти, то вже привітати з перемогою заважаєш.
Я називав уже день щасливим. Але не настільки ж! Цей день приносить навіть те, чого вже взагалі не просив.
Підіймаюсь. Обійдуся і без піци. Щось їсти взагалі перехотілося.
- Якщо хтось проговориться про суперечку - матиме справу зі мною. Не раджу будити в мені жорстокого Ведмедя. Зустрінемося на тренуванні, - грізно прощаюся з командою і йду.
Ну не можу я прикидатися радісним від привітань. Розумію, що зібралися всі через мене. Вечірка-сюрприз все таке.
Тема суперечки після наших зізнань у коханні якось надто огидно сприймається. Але і плавець далеко не подівся, цей гад теж з мітками. Вичікує, напевно, де я промахнусь. Я не можу поки засмутити свою дівчинку. Тільки не зараз, коли у нас все так добре складається.
#37 в Молодіжна проза
#540 в Любовні романи
#258 в Сучасний любовний роман
від ненависті до кохання, наполегливий герой, багатий хлопець і звичайна дівчина
Відредаговано: 27.08.2024