Роздiл 30/1

Наступного дня Аліна знову не ведеться на моє запрошення. Так і хоче, щоб закинув до себе на плече та відніс у барліг подалі від всіляких амфібій. Допроситься Зірочка! От допроситься! Адже терпіння скоро лусне. Та ще й перешкоди встають на кожному кроці. Зустрічатися у клубі ризиковано поки через тренера.

Аліна пояснила, що обіцяла подрузі допомогти. Тій треба вибрати подарунок, незручно відмовляти. Зате мені зручно. Авжеж.

З Глібом теж вона так? Фр-р! Злюся. Перевірити хочу.

Звіряюся з розкладом і приїжджаю до кінця його тренування в басейні. Помічаю, як виходить з дружками-амфібіями. Підозріло швидко прощаються.

Так, мені все підозріло!

Нехай би відправлявся з ними далі, зависати десь у місцевому барі. Ні, плавець підходить до таксі. Машина з місця жваво рушає.

Дивись, як поспішає. До дівчини?...

А може, він і не до Аліни?

Тоді б я швидко вивів його на чисту воду. Вірніше, потикав пикою в середовище його звичного перебування. Потім і Зірочку буде простіше переконати - не за того себе видає цей мерзотник гарненький. Тільки до мене поспішай, не давай йому лапи протягувати.

Вирішую без вагань. З невеликим відривом переслідую таксі з плавцем. Подумки потираю руки, уявляю, як почекаю на слушний момент, потім ефектно з'являюся, за шкірку його потрясу або “випадково” дам політати об стіну.

Виходжу біля торгового центру. Гліб, не підозрюючи ні про що, прискорюється попереду. Він крутить головою. Але добре, що назад не обертається. Мені ховатися за людьми незручно. Я ж вище більшості з них на голову. Так і ходжу, як заблукалий жираф під прикриттям.

Просуваємося до зони крамничок. Гліб помітно смикається. Забув де побачення призначав, чи що?

У мене немає інших варіантів. З друзяками не забивають зустріч біля бутиків з жіночим одягом і милими сувенірами. Плавець, ти потрапив. Той фонтан біля входу, сьогодні відкритий для тебе. Лаюся під ніс йому в спину, спостерігаючи далі, куди він піде.

І тут... щоб мені самому в фонтані зануритися…

З крамниці з сувенірами виходить Аліна з подругою. Обидві з пакетами, перемовляються між собою, хіхікають. До них підходить плавець, а у мене від люті німіє кулак, до того стиснув пальці з усієї сили.

Аліна повернулася до нього, не бачу її обличчя. Радіє чи дивується? Запросила навмисно на зустріч, або він сам її вистежив?

Отже, розкриття Гліба поки скасовується. Серйозних компроматів немає. Можна звідси йти.

Ще чого! Та зараз я піду.

Мені теж чогось не завадить купити. І взагалі, Зірочку з плавцем не залишу. Тепер зросло бажання прибити його. Кінець тобі, настирлива амфібіє!

Рішучими кроками перетинаю поверх. Трійця поки не помічає мого наближення. Першою реагує подружка, здивовано витріщає очі та смикає Аліну за руку. Але повідомити не встигає, бо я випереджаю, з найбільшим, що ні на є, здивованим привітанням.

- Треба ж, яка зустріч! - відкриваю руки, але не для плавця. Для нього у мене лише кулаки приготовані. - Ви теж сюди вирішили поїхати? Не очікував!

Аліна застигає, часто кліпає. Ну так, все реально, не сподівайся, Зірочко. Не примарився тобі Ведмідь. Прилетів рятувати, цілувати й боротися з водними паразитами.

- Ти теж за покупками? - запитує подруга, переводячи здивований погляд з мене на плавця і назад.

- Так, потрібні кросівки для тренувань, ще подивлюся, що захочеться. А чому теж?

- Просто ми перед тобою випадково зустріли Гліба. Він збирається вибрати подарунок для мами, - пояснює Аліна.

Бач ти, який вдалий привід вигадав. Мі-мі-мі. Дівчата люблять радити. Такий син турботливий, приїхав лише заради матусі. Але я щось не бачив його в пошуках подарунків! Хитрий плавець здогадався, де будуть дівчатка, і саме туди підібрався.

Втричі дратує, що здогадався не я!

- Мені треба два подарунка купити, - беру більше, навмисне стаючи ближче до Зірочки.

- Ти ж казав спочатку, що за кросівками, - посміхаючись, зауважує підступний плавець.

- Тебе взагалі п'явки у фонтані зачекалися, - пирхаю у відповідь.

- Глібе, Мішко, припиніть. Ви обидва занадто... е-е... несподівано з'явились. У нас були інші плани з Інною... - починає, запинаючись, Алінка.

- Ваші плани мене повністю влаштовують, - не даю себе проганяти. Не вийде!