Роздiл 30

До роздягальні в думках не покидає розмова з тренером. Він непокоїться, все розумію. Так, були зальоти, наривалися, не завжди виходило за гроші вирішувати. Ім'я мого батька взагалі страшно паплюжити. Нічого собі, творить синок прокурора - буде у всіх новинах. А тренер, він як другий татко, він виручить, ніколи в халепі не кидав, і моєму батькові нас не здавав.

Але що він за свою доньку вигадує? Вона проводила час зі мною. Підозрюю, що й плавцю приділяла увагу. Не вештається по клубах? Еге, як же. Тренер майже за всім встигає стежити, і лише Алінка здатна його перегравати.

Після заборони від Самвела Маратовича, напружився, звісно ж. Не варто було зв'язуватися з його донечкою. З самого початку не варто. Хоча вона зачепила ще з першої зустрічі. Тепер зупинитися складніше, щось не пускає і тягне до неслухняної Зіроньки.

Віддати її плавцю? Ну ні вже!

Буде моя. Ворота теж не втрачу.

- Вийшло? Ти розкопав що-небудь на нього? - відразу нападаю на Назара, як тільки він з'являється.

- Поки нічого цікавого, - друг розводить руками. - Зате з'ясував розклад його тренувань. Сьогодні допізна. Готуються до відбору на Олімпіаду. Чого посміхаєшься?

- Та щось настрій різко покращився.

Виходить, Алінка не обдурила. Сьогодні вдома сидить. Нехай краще там, ніж зі всякими водоплавними.

- Скинь мені розклад, - прошу друга.

- Міхо, ти що вже задумав?

- Нічого такого. Треба б простежити за плавцем. Розібратися, де він і у скільки плаває, куди його лускату шкуру потім заносить?

Назар, спостерігаючи за мною, весело гмикає.

- Неначе конкуренції злякався?

- Нехай плавець лякається!

- Боїшся в суперечці програти? - не відчіпляється він.

- Не в моїх правилах боятися. Взагалі не з цим пов'язано.

- Тоді з чим? Ще скажи, що ревнуєш?

- Відвали!

Все, сказав. Швидко йду до воріт.

Злюся на всіх, але більше на себе. Десь я прорахувався. Аліна ж на мене реагує, її тягне до мене. Чому тоді просить не поспішати? Вона певно щось не договорює. Сподіваюся, не тільки мені. Гірше буде, якщо плавець у курсі подій, про які я, пливучий дахом Ведмідь від непокірної дівчини, досі не здогадався.

- Дарський, ти замість пальми там, чи що?!

О-о... почалося. М'яч пропустив. Вся команда з тренером обурюється. Зате Алінка побажала мені вдалого тренування. Отже, вірить в мене, турбується.