Роздiл 18

Подруга погодилася почекати на плавців. Вони будуть перемогу відзначати, а нам теж є, що своє святкувати. Чому б не об'єднати дві події? Тим паче такі дахозносні події. З п'ятнадцяти років я чекала цього дня.

- Отже, Гліб тобі призначений долею... - тягне Інна, приголомшено кліпаючи. - Чесно зізнаюсь, я не завжди у ворожіння твоїх бабусь вірила. Більше хотіла підтримати, щоб ти не образилася.

- Розумію, нормальні люди всі б так реагували, - радісно сміюся, зовсім не ображаючись.

- Тепер і мене пройняло. Здуріти, який поворот. І вас як наче магнітом притягнуло! Спочатку врятувала його речі, потім вже і він приліпився. То ось воно як працює, мабуть.

- Не магнітом, а мітками!

- Ой, ну обмовилася. Зате ви з ним близькі, ти займалася плаванням, а він плавець. Ти віриш у знаки, а він у щасливі плавки. Чудова вийде парочка, - подруга все розчулюється.

Уявила себе в парі з Глібом... Ох, поки складно загадувати. Ми ж так мало знайомі. Він красень, звичайно. Он як плаває круто, що навіть до першого місця дістався. Та проявив увагу - привіз мені на роботу окуляри, запросив на чемпіонат, потім і відзначати перемогу. Поки причепитися нема до чого. Все могло бути набагато приємніше, якби не перешкоди у ворожінні…

- Ведмедя ще не можна виключати.

- О, ти ще пам'ятаєш футболіста?

Пирхаю кудись вгору, підводячи очі до неба. Такого забудеш, а як же. Ведмідь швидко нагадає про себе. Нехай тільки ще до мого байку полізе! Нехай тільки спробує в пастки заманювати!

- От як перевірю його, тоді точно забуду, - від шкідливості бурмочу. - Ще нічого не показав, а вже стільки прав заявляє на мене. Але знаєш, Інн, я не повинна нікого виділяти. Від будь-кого може бути небезпека. Якщо ворожіння, то правда, тоді й постраждати можу по-справжньому.

- І закохатися по-справжньому теж! - підказує кращий варіант.

- Ні, я не буду, поки остаточно не з'ясую, хто зі мною щирий, а не заради розваги.

Обговорення перериваємо, виходять плавці. Вже переодяглися, не в плавках, а в зручному пристойному одязі. Гліб відразу підходить до мене.

- Втомилися на нас чекати, напевно?

- Ні, ми тут відпочивали.

- Не встигли втомитися.

Ми з подругою відповідаємо, як ввічливі дівчата. Хоча кілька разів я поглядала на годинник, напружувалася.

- Все, більше ми вам сумувати не дамо, - обіцяє Гліб, і при нас викликає дві машини таксі. В одну ми б всі не влізли. Також зрозуміла, що можуть ще потім приєднатися друзі з команди наших знайомих плавців.

Хлопці кажуть про клуб, що там буде весело, відсвяткуємо, добре час проведемо. Навіть жартують, так сильно наплавалися, тепер терміново треба потанцювати або провести час подалі від басейну, щоб зябра під шкіру заховалися. Ті ще жартівники. Ми з подругою сміємося, сідаємо в одну машину з Глібом та їдемо.

Повністю розслабитися не можу. Боюся видати себе перед офіційно міченим кандидатом. Раптом буду задивлятися на нього, як на дорогоцінний експонат? Боятися, щоб з ним нічого не сталося? А то де ж я тоді знайду такого з трикутником... З Ведмедем ще б розібратися…

Ой, ну чому відкриття не принесло великого полегшення?

Після першого пориву захоплення, знову турбує відчуття, що ще сильніше заплуталась.

Здається, Гліб не помітив ніяких змін, всю дорогу обговорював конкурентів, себе звеличував, багато жартував і сміявся. Тім, його друг, був теж в ударі. І ми з Інною не заважали їм хвалитися перемогою.

Перед входом у клуб пошепки домовляюся з подругою, як бути, якщо батьки кинуться на пошуки? Поки вирішуємо казати, що я поїхала до неї після змагань. Далі подивимося. Тато сьогодні запрошений суддя на матч юніорів, є шанс затриматися довше. Але це в тому випадку, якщо нам все сподобається.

За столом я опиняюся поруч з Глібом, подруга займає вільне місце навпроти.

- Пити буду сьогодні тільки з чашки чемпіона! - оголошує головний переможець, і ставить мій подарунок перед собою. - Аліно, ти не лише вмієш рятувати, а й передбачати, - підморгуючи, до мене звертається. - Я, коли відкрив твій подарунок, дуже розчулився від здивування. От як ти відчула, що я займу перше місце?