Роздiл 11/1

Приїжджаю додому. Годую жирного сома. Я не знаю, де його Арс відкопав, але приволік саме до мене, назвавши рибину Маратом, дружнім подаруночком. Бачте, його кіт Марата швидко з'їсть, а у мене нехай живе, бо немає ж інших місць. Ну дякую, друже! І поки я шукав, куди сома прилаштувати, купив йому просторий акваріум з усім приладдям, годував, спілкувався з ним, коли всі дратували. Потім знайшлися бажаючі, а я передумав. Він уже став моїм. А своє я не люблю віддавати.

Закидаю до чату команди пару фоток. У душ йду. Досі тягне на сміх від турботливих попереджень Аліни. І вигадала ж, що побачення з нею можуть погано закінчитися. Так, можуть. Але причина одна - її татусь-тренер. Інших я не бачу. Як і перешкод, щоб незабаром утерти носи команді. Треба ще вирішити, куди поставити м'яч з автографом Мессі... Кудись на найпомітніше місце, так. Трофей обов'язково буде у мене!

Безмежній впевненості трохи заважає сама ж Аліна. Вірніше, її дивна поведінка. Часом загадкова. Місцями неадекватна, дика і непокірна.

Що ми маємо?

Дівчина, якій явно я для чогось потрібен. З першого дня нашої зустрічі стежить за мною, задивляється, в її очах розтопленого шоколаду читається величезний інтерес.

Ну з цим зрозуміло. Біля дзеркала повертаюся туди-сюди, розтягую губи у фірмовій посмішці спокусника.

Ось і як би вона могла встояти?! Та ніяк. Адже іншого такого ведмедя не знайде ніде. Пливи до мене відразу, Алінко, досить нерозумно борсатися.

Ускладнює все те, що цікавість начебто є, а зближення Аліна не хоче. Наче закривається стіною, чогось вичікує та й взагалі обережна. Гадаю, що пов'язано з тренером. Інших перешкод взагалі не бачу.

Беру в руки телефон, а там вже команда б'ється в паніці. От вам, посмикайтеся. Багато пропущених, повно повідомлень. Час не витрачаю. Натискаю на виклик відразу в наш загальний чат.

- Де ти ці фотки взяв? - першим з'являється Ілля.

- А ти де свої береш, коли водиш Варю на побачення?

- Міхо, ти серйозно? Затягнув на побачення доньку тренера? - недовірливо цікавиться Артем.

- Чого відразу затягнув? Вона сама туди приїхала, а потім йти не хотіла. Чекає не дочекається, коли ще запрошу.

Більше половини команди збирається у відеочаті. Якраз всі найдопитливіші, або ті, хто найбільше обговорював суперечку проти мене. Запитують, де ми проводили час. Чому Аліна так спокійно за столиком зі мною сидить. Еге, це лише вдалий момент. Фото допомогла мені зробити офіціантка, та потім повернула непомітно телефон. Щоправда, повернула непросто, а записавши там свій номерок. Чому я навіть не здивувався.

- І як ти її запросив?

- Вона взяла так відразу і погодилася?

Бачу, що друзі не регочуть, фізіономії стають кислими. Ну нічого, зате весело мені. Це приємніше, ніж навпаки. Оце мені більше подобається.

- Ніяковіла, ясна річ. Але відмовити не змогла. Навіть хотіла пригостити за свій рахунок, уявляєте?

- Ну ти, Міхо, бісиш, - цідить крізь зуби Дімон.

Ги-и-и.

У перший раз за тиждень я такий задоволений-задоволений. Прийом з шиною не озвучую вголос. Довелося на хитрість піти. Ну а як ще до цієї злючки підступишся? Оченятами на мене плескає, і тут же посилає до дідькової бабусі. Я для неї старався і так і сяк, а вона губи дме, ховається в адміністраторській будці. Ось і довелося з її байком познайомитися ближче. Спочатку образити, потім полікувати.

- З другого побачення теж скидай фотки. Раптом на перше ви випадково потрапили? - продовжує сумніватися Артем.

- Нічого собі випадково! Ми там більше двох годин душевненько сиділи.

- Замало, - гундосить команда.

- Для початку нормально. З вами б вона і п'ять хвилин не провела, - кажу, злять вже буркотуни.

Ясна річ, не хочуть мені трофеї віддавати. А деякі заздалегідь прощаються з воротами. Розмріялися, потім обламалися. З ким не буває? Тільки не зі мною. У мене-то все вийде. І після сьогоднішньої зустрічі в піцерії, я навіть радію, що в суперечці попалася саме Аліна, горда загадкова Зірочка. Я дивився на неї і думав, що хочу розгадати її дивні примхи. Дивився на її ніжно-рожеві губки і думав... стоп, не про те зараз мова.

- Ідіть краще домовляйтеся, де м'яч діставати, і квитки замовляйте. Також враховуйте, я полечу туди бізнес-класом, - дражню ще більше команду і відключаюся.