Роздiл 4

Перед роботою зустрічаюся з подругою в кафе. На новий день ще налаштуватися треба. А це непросто. Я ж не в маленькій бібліотеці працюю. Базікаємо про все, але найбільше про мої незвичайні відкриття.

- Ось дізнаєшся ти, що у нього є знак, і далі що? - Інна хитає головою на мої міркування.

- Як що? Буду знати, щоб... - замислююся.

- Щоб що?

- Не дати себе в образу. Раптом він той самий, від кого для мене тільки зло?

- А якщо ведмідь не ворог, а наречений?

- Скажеш теж, - поки мені не віриться. - У нього дівчина є. І взагалі він нахаба, наді мною посміятися швидко готовий, а як знаки показувати, то проганяє.

У-у... який вередливий!

У моїх фантазіях наречені не так себе поводять. Я гадала зустріну хлопця, що наворожили, і він перший кинеться до мене, буде добрим, турботливим, вражати романтикою, в коханні освідчиться. Не складається нічого. Ну який з Ведмедя романтик?

- Алін, а може ну його? Забий ти на ворожіння. Це все така нісенітниця.

Еге-еге.

- Ти скільки разів ходила на побачення? Десять?

- М-м... начебто більше, - тягне посмішку подруга.

- Могла б і не уточнювати!

Хапаю велику чашку з какао. П'ю, сумно зітхаю, прикро за себе.

- Ну чого ти, - Інна зі співчуттям гладить мене по плечу. - Хіба мало що в минулому траплялося. А в майбутньому зате пощастить.

- Нічого собі хіба мало! - я навіть скрикую від надлишку емоцій. - Рома запросив мене, але дійти не зміг - по дорозі зламав ногу в двох місцях. Сергій тільки зібрався наблизитись, як на нього напала заразна хвороба. Костя отруївся грибами, на Вітю велика бурулька впала. І це кожен раз із хлопцями щось недобре трапляється. З одним, щоправда, зустрілися і навіть сходили в кафе, але потім він поліз до мене грубо в машині. На наступний день я дізналася, що він на тій машині в аварію потрапив. На мені чорна мітка! Тепер розумієш?

- Точно не збіги? - подруга вже перейнялася, усміхнений погляд став більше переляканим.

- Ну давай відправимо ще когось у лікарню? Але я не впевнена, що виживуть всі мої залицяльники.

- Отакої... Я не розповідала, але чула, як тебе обговорювали наші однокурсниці, - Інна зам'ялася.

- Та кажи, гірше все одно не дізнаюсь, ніж є, - приречено махаю рукою, як ніби на себе, і посуваю ближче тарілочку з круасаном.

- Сама розумієш, нашим дівулям аби язиками почухати та всюди винюхувати цікаві новини. То вони якось дивувалися, чому ти з такою яскравою зовнішністю, вродлива, гроші є, а навіть хоч якогось хлопця не можеш знайти. Припускали, що, може, ти хлопцями не цікавишся. Всякі брудні натяки на орієнтацію хотіли напустити. Та я на них наїхала, нехай за собою стежать, дурні курки. Сказала, що їм взагалі не світить знайти такого нареченого, як у тебе.

- Але у мене немає навіть половини від хлопця?

- Це поки немає, коли-небудь же знайдеться! От уже Ведмідь попався з півмісяцем. Терміново дістанься до його дупи.

- Легко сказати, він же не дається.

Інна пропонує варіант, приїхати до мене в клуб. Вона буде відволікати Мішу, а я в той час загляну куди треба. Пояснюю, як виглядає футболіст. Він нас однією лівою за шкірку візьме і з легкістю закине на ворота.

Вся надія на бінокль. Я підготувалася, прихопила з собою. Тільки б не проґавити потрібний момент. Побачу, що там немає нічого, і тоді заспокоюся.