Розділ 20.1: Пустеля

Міст між Німеччиною та Францією. За два дні дороги від міста.

Супер солдат та Ракета вже були біля мосту. Небо над річкою було низьким і сірим, а вітер гнав над водою клапті туману, що чіплялися за металеві опори. За кілька хвилин з усіх боків почали вибігати солдати — сотнями. З-за гір до них наближався літак «Титан», здатний перевозити сотні солдатів або атомні бомби. Ракета глянув на супер солдата, і той усе зрозумів. Піднявши Ракету на руки, він замахнувся й з усієї сили запустив його вперед. Додавши швидкості, Ракета опинився на літаку й миттю пробрався в багажний відсік.

Частина 1: «Титан»

У відсіку сиділо близько двадцяти солдатів. Швидко оглянувши територію, Ракета побачив три ядерні боєголовки, якогось дивного солдата, що сидів окремо від усіх, та двох пілотів. Роботи секунди на дві, але ядерні боєголовки були проблемою. Ракета почав пришвидшуватися, щоб його неможливо було помітити. Поки він розганявся, то вивчав керування літака, щоб зрозуміти, як ним керувати. Розібравшись, він приготувався до атаки. У запасі було близько трьох хвилин реального часу.

— Що ж, почали, — одна секунда — і двадцятеро солдатів попадали на підлогу з розрізаними шиями…

— Що ж, почали, — одна секунда — і двадцятеро солдатів попадали на підлогу з розрізаними шиями…

— Що ж, почали, — одна секунда — і двадцятеро солдатів попадали на підлогу з розрізаними шиями… Стоп. Щось не так. Я ж щойно їх убив, уже двічі. Ану ще раз. Секунда — і весь багажний відсік залило кров'ю… Секунда — і весь багажний відсік залило кров'ю.

— Знову! Схоже, цей дивний військовий у всьому винен. Невже є ще носії надздібностей, окрім нас? Дивно, — Ракета рвонув до солдата й тільки замахнувся, щоб убити його, але за мить знову опинився на попередньому місці.

— Спробуємо інакше, — Ракета жбурнув ящики, за якими ховався. — Гей! Лошари німецькі! — солдати різко обернулися до Ракети й відкрили вогонь. Солдат, що сидів окремо, трохи здивувався. За три секунди він повернув час назад.

— Ось воно, — Ракета знову кинув ящики. Цього разу, щоб повернути час, солдату знадобилося вже 3,1 секунди. — Його здібність слабшає з кожним разом. Мені вистачить п'яти секунд, — і Ракета почав повторювати всі дії знову й знову. Час поза літаком ішов у звичайному темпі, тому зволікати було не можна.

— П'ять секунд, є! — кліп, і всі були мертві. Але той солдат іще дихав — піднявши зброю, він вистрілив у місце, де стояв Ракета, і повернув час. Куля влучила Ракеті в плече, і за секунду шкіра навколо рани почала дуже швидко відмирати.

— Бляха! — Ракета засунув руку в рану й вийняв кулю. Дві секунди. Солдати почули шум і відкрили стрілянину, а Ракета, ухиляючись, почав прискорювати процеси у своєму тілі, тим самим прискоривши загоєння рани. За дві секунди все було готово, і ще за дві секунди він убив усіх солдатів. Той, хто керував часом, уже був мертвий. Його здібність на нього самого не діяла.

Далі Ракета зайшов у кабіну пілотів і за секунду вбив їх. Сівши за кермо, він почав відводити літак подалі від бійні.

Частина 2: «Чотирирукий снайпер»

Запустивши Ракету до літака, супер солдат плеснув у долоні в бік солдатів попереду. Перша сотня загинула миттєво, навіть не встигнувши це усвідомити. Але бій лише починався. У цих бійців не було страху, як у найманців на початку цієї історії. Вони стояли на смерть.

Інші сотні солдатів зупинилися й почали стріляти в бік супер солдата. Потрібно було вигадати, як зупинити солдатів на мосту та попереду. За ними виднілися танки та ще тисячі бійців. Німеччина кинула на цю операцію п'ятдесят відсотків своїх військ — щоб зупинити супер солдата й Ракету. Битися з кожним окремо було довго, а використовувати «Хлопок» було трохи небезпечно — міст мав залишитися цілим.

Супер солдат рвонув уперед і почав убивати нападників одного за одним. Великі розміри дозволяли йому вбивати відразу по чотири солдати за раз. Кров, наче фонтани, лилася в усі боки. Перша десятка, друга, третя. Цілі роти лягали, щойно супер солдат до них доходив.

Раптом у голову супер солдата прилетів дуже сильний удар. Він не встиг отямитися, як один з нападників підняв його, наче пір'їнку. Різкий удар по хребту повністю переламав спину супер солдата. Але за долю секунди вона відновилася. Невідомий нападник поставив супер солдата на землю й узяв у захват. Нападник був близько двох метрів зростом і мав чотири руки. Це трохи здивувало супер солдата, але той швидко взяв себе в руки.

Вирватися було вкрай важко. Супер солдат зрозумів, що щось не так: чотирирукий його не бив, а лише тримав. Легкий біль віддався в лобі — дивна куля від снайпера пробила чоло супер солдата. За пару секунд шкіра на лобі почала відмирати, але ще за дві секунди тіло супер солдата звикло до нової кулі й відновилося. Куля випала з чола й упала на землю.

Чотирирукий здивувався, і ця секунда дала супер солдату час вирватися із захвату. Схопивши чотирирукого за руку, він притягнув його до себе й почав бити кулаком у обличчя. Окрім фізичної сили, у цього нападника більше нічого не було. З обличчя рясно потекла кров, і він уже не мав сил захищатися. Щойно той упав на коліна, супер солдат став позаду й одним рухом звернув йому шию на 360 градусів. Чотирирукого було переможено. Підібравши кулю із землі, супер солдат різко метнув її в бік снайпера й пробив тому голову.

Частина 3: «Негатив та Супертанк»

Щойно літак з ядерними боєголовками було відведено на безпечну відстань і посаджено, Ракета миттю повернувся на поле битви, прихопивши із собою сотню солдатів. Ставши поруч з супер солдатом, він посміхнувся й поплескав його по плечі.

— Напевно, скучив за мною. Нічого, татко вдома, — супер солдат побіг ліворуч, Ракета — праворуч.

Першими почали розліталися війська з боку Ракети — за кілька секунд сотні бійців були поранені або вбиті. Але вони все йшли й йшли…

З боку супер солдата розливалися фонтани крові й криків. Деякі танки вже намагалися поцілити по ньому, але лише отримували снаряди у відповідь. Однак один зі снарядів був сильніший, набагато сильніший. Спроба зупинити його виявилася невдалою — снаряд пробив супер солдата наскрізь.