Сумна Кава

З Україною в серці

Люди уїхали від війни.
Вулиці Праги, Берлина, Марселя...
Лагідно сиплять дерева листи
Попелом згарищ колишньої оселі.

Взліт наполоханих голубів
Уламками вибуха мини здається.
Грім літака ріже неба блакить
І зупиняє нажахане серце.

Падає кава із рук, і Вона
Знову дитину собой затулила.
Без рани скалечіла їх війна –
Жорстока, безжальна, безглузда сила.

Тілом в безпеці, душею – там.
Все їх життя – дві валізи і кіт.
Не відпускає їх стерво-війна.
Але за нами наступний хід.

Подобається

#1702 в Різне
#397 в Поезія

Відредаговано: 02.07.2023