Кохання то є дивне почуття –
Не дивіться ні в паспорт, ні в лице,
Немає просто ти й просто я,
Злились початок і кінець в одне кільце.
Кохання то не зовсім про любов.
Кохання це одна душа на двох:
Коли він мерзне там – а холодно тобі,
Коли він під вогнем, але в тебе болить.
Кохання це коли дзвінок: «Пробач
Що зараз я не поруч, не з тобой».
У відповідь гамуєш горький плач:
«Все добре, любий, головне - живой.»
Він розуміє розпач, жах чекань,
Що все тягнути довелось самій.
Не скаже, але знаєш як він там:
«Не важче ніж тобі, коханий мій.»
І знов обидва в справах розійшлись,
Чекаючи наступного зв'язку.
Кохання це єдиний видих-вдих.
Не просто love, а справжне «i life you».
Відредаговано: 02.07.2023