Сумна Кава

Коханому

Я сумую за тобою неймовірно,
Просинатися без тебе досі дивно.
Далеченько занесло, але вірю
Що невдовзі обійму ранком мирним:
Не ворожка, але бачила уві сні
Ти повернешся до мене навесні.
І не буде більше страху і сліз,
Ні 200-х, ні трівожних валіз.
Обійму і не схо́чу пустить
На хвилинку, навіть на мить.
Рідна посмішка, теплі слова
В життєопис щаслива глава.
Ну а поки що скупі смс,
А дзвінок – мов дарунок небес.
Й на тлі "марафонських" новин 
Зводить з розуму тиші режим. 
Син старанно пише листи
(Знаю, носиш у серця їх ти):
Орків бий й повернися живим.
Вірю в відповідь: «Працюю над цим".




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше