Так багато хочеться сказати,
Щоб не забути тебе , щоб пам'ятати.
Так недостатньо слів цього Всесвіту щоб викричати цей біль.
Вже рік, як календар спинив свій біг,
Вже рік, як ти не ступиш на поріг.
Лише сорок три... На злеті, на крилі,
Лишився тільки слід твій на землі.
Минув цей рік у тиші і в сльозах,
В твоїх недоговорених словах.
Війна навчила рахувати дні,
Що догорають в боліснім вогні.
Кажуть, час лікує... Та чомусь не нас.
Болить душа так гірко кожен раз,
Як тільки згадаю усмішку твою
І спокій той, що виборов в бою.
Ти став для неба воїном світла,
Хоч тут, без тебе, весна не розквітла.
Мій брате рідний, ти в кожнім битті серця,
В молитві кожній, що до Бога ллється.
Ми пам’ятаємо. Любимо.
Сумуємо
За кожен ранок твій ми дякуємо.
Спи спокійно там, де немає війни,
В краю вічного світла і тишини.
Відредаговано: 13.04.2026