Я люблю тебе, світе мій, за те, що в ньому є ті, кого люблю.
За силу, яка тримає разом, за радість слів, що прийшли в життя.
За всі слова, за дії та навіть образи, бо що без них я?
Пил.
За терпкий присмак гіркоти й розлук,
Що біль минулий переплавив в сталь.
Бо знаєш: після всіх страждань і мук,
Ще міцнішим стає наш причал.
Я йду вперед, тримаючись за них,
За цей мій дім, за цю мою весну.
І знає світ: у днях моїх нових
Я цю любов навіки пронесу.
Відредаговано: 16.04.2026