Тяжко, але я встану.
Зберу себе до купи, бо треба йти.
Міцної кави горнятко —
і гори вже не такі круті.
Обійму сина, що з ранку йде школи —
і день уже світлішає на мить.
Безсоння ночі від думок тривожних
в проблемах дня перегорить...
Йду ,бо рух життя тримає,
проблеми тонус надають.
Отак, Тримаю ритм, напругу.
І знаю, що сила вся — вона в мені,
У моїй волі, а не у журбі.
Хай біль минє, зникне, наче дим,
Я далі йду, стаю твердою.
Бо кожен крок — це мій виклик ,мій прогрес,
І щодень несу свій Хрест
Це кожнодневний взятий мною Еверест.
Ти вибираєш сам!
Чим наповниш дні,
Зламаєш мур чи запалиш вогні?
Відредаговано: 13.04.2026