Сум

Йду пішки

Батьку, ти проростеш крізь роки знову,

У власних дітях, у онуках, скрізь.

Несе тебе життям ріка — основу,

Крізь наш біль і лабіринти сліз.

Ти житимеш в моїх думках і мріях,

У тихій вірі, що лікує сум,

У несподіваних збувшихся надіях,

В моїй душі, яка зазнала трум.

Ти — кров моя, моя історія і віра,

Мій міцний корінь, мій надійний щит.

Татку, я так хочу до тебе на ручки,

Відчути знову аромат тих літ,

Твій голос, вдягнутий у звуки.

І знову стати малою-малою,

Щоб відчути тебе поруч, як величну Гору,

Мій затишок і захист із тобою.

Сумую я у величенні життя...

Йду пішки, бо вже не маю одного крила....




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше