Інтерлюдія третя

У західній вежі Великої Бібліотеки Ренталла, в одному з верхніх вікон, горіло світло. Це могло б здивувати випадкових перехожих, адже ніч давно вступила у свої права, та для тих, хто був не з чуток знайомий із настоятелем Охлокші, у цьому не було нічого дивного. Старий гоблін нерідко засиджувався у своєму кабінеті, розбираючи звіти й систематизуючи їх.

От і тепер, сидячи за широким столом із рідкісного алранського в’яза, на якому лежали стоси паперів і розкритих конвертів, Охлокші схилився над листом і, бурмочучи собі під ніс, намагався розібрати написане.

Час від часу невдоволено морщачись через нерозбірливий почерк адресанта, гоблін раз по раз поправляв норовливе пенсне, що так і намагалося зісковзнути з носа, й геть не помічав, що в його кабінеті він не сам. Біля зачинених дверей стояв гоблін у темно-коричневій рясі, підперезаній переплетеним у тугий канат десятком різнокольорових ниток.

Нічний гість спокійно спостерігав за настоятелем західного крила бібліотеки й чекав, доки його помітять. Йому не було куди квапитись. Звіт, який він підготував і тримав у руці, вимагав вдумливого розгляду і, хоч був украй важливим, аж ніяк не терміновим.

Укотре поправивши пенсне, Охлокші міцно заплющив очі, даючи перепочинок втомленому зору, й лише тепер зауважив гостя у своєму кабінеті.

— О! Ґірті! Не чекав вас так рано. Проходьте, дорогий друже, не стійте біля дверей. Сідайте, — махнувши затиснутим у руці листом у бік стільця по інший бік столу, запропонував настоятель гостеві.

— Дякую, ваша мудрійшосте. Ви, як завжди, чемні.

Сівши на вказане місце, Ґірті простягнув скручений трубочкою аркуш. Поки співрозмовник розгортав його й читав, Ґірті задумливо вдивлявся в місяць, що був видний крізь прочинене вікно за спиною настоятеля.

— Ду-уже цікаво… отже, ви говорите про велику ймовірність того, що ваш підопічний і є Сполучником?

— Передчасно, — не відриваючи погляду від місяця, почав гоблін, — називати його Сполучником. Артефакти зафіксували збурення магічного фону й відгуки лише двадцяти двох вищих рун. Таке вже траплялося. Тож…

— Та годі, нісенітниця, Ґірті! — гаряче вигукнув Охлокші, трясучи пергаментом і тицяючи пальцем у якісь рядки. — Я не гірше за тебе пам’ятаю ті випадки. Але дві доби! У жодного з претендентів не було таких показників! У жодного! Навіть у насилу віднайденого Таємною канцелярією прямого спадкоємця цілительки Нарії такого не спостерігалося! А саме в ньому, як ми гадали, тече Його кров!

— Ваша мудрійшосте…

— Перестань! Скільки разів повторювати — не називай мене так?!

— …ваша мудрійшосте, — не звертаючи уваги на прохання настоятеля, повторив Ґірті, від чого співрозмовник у серцях грюкнув долонею по столу. — Багато років я вивчаю архіви й літописи і можу напевне сказати одне: Його вибір він… неочевидний і майже завжди незрозумілий. Навіть по майже трьох сотнях років Його вчинки, доленосні вчинки, не піддаються логіці та здоровому глузду. І якщо ви пам’ятаєте — я першим казав, що той юнець виявиться пустишкою.

— А тобі першому скажу, що, — на мить зазирнувши в сувій і беззвучно ворушачи губами, прочитавши потрібне ім’я, — Саркіль — саме той, хто нам потрібен!

— Я був би цьому радий, наставнику.

— Не лише ти — всі ми цьому зрадіємо. Майже дві сотні років про Ґерґеша нічого не було чути, і коли двісті років тому ми знайшли згадку про використання Печаті…

— Надія оселилася в серцях віруючих. Так, я знаю, що започаткувало пошуки.

Усміхнувшись у бороду, старий гоблін відкинувся на спинку крісла й добродушно глянув у очі співрозмовникові, які не виражали нічого, окрім рішучості.

— Тоді подвой спостерігачів і нехай не зводять очей з артефактів. Щойно відгукнеться половина вищих рун — нехай принесуть йому Чашу.

— Добре, буде виконано, ваша мудрійшосте. Можу йти?

Отримавши відповідь у вигляді схвального й трохи втомленого помаху рукою, Ґірті покинув кімнату, щільно зачинивши за собою двері. Лише тоді він дозволив собі усміхнутися самими краєчками губ. Та усмішка більше скидалася на вишкір.

Доторкнувшись крізь тканину одежі до амулета у вигляді трьох переплетених трикутників, що висів на шиї, Ґірті почав спускатися вниз.

Сполучник незабаром розкриється, а це означає, що Печаті буде зламано і у світ повернуться Вони…